«Слов’янський базар у Вітебську» відсвяткував своє повноліття. Вісімнадцять років тому в невеликому обласному центрі вперше пролунали позивні музичного свята, якому судилося стати візиткою Білорусі.
БРАЗИЛЬСЬКИЙ КАРНАВАЛ ПО-БІЛОРУСЬКОМУ
Історія створення та розвитку «Слов’янського базару у Вітебську» доволі повчальна. Програма першого фестивалю 1992 року була невелика й вміщувалася на одному боці картки акредитації його учасника. Проте вже наступного року Міжнародний музичний фестиваль «Слов’янський базар» став членом Міжнародної федерації організаторів фестивалів (FIDOF). Іще стрімкіше він почав розвиватися, коли 1995 року патронат над ним узяв президент Лукашенко. Статус державного фестивалю відкрило для нього бюджетне фінансування. Сьогодні фестиваль має три джерела фінансування: білоруську державну скарбницю, бюджет союзних держав Білорусі та Росії і власну комерційну діяльність. Уже торік частина фестивальних видатків, що окупається, становила 51%. Цього року, як сказав генеральний директор фестивалю Родіон Басс, організатори планують довести цю цифру до 60%, заробивши на комерційних концертах на мільярд рублів більше.
Міжнародний фестиваль мистецтв у Вітебську давно вийшов за рамки подій локального масштабу — тепер не лише місто, а й уся країна підлаштовується під цю подію. Білоруси чекають на це свято цілий рік, тому що воно приносить атмосферу, подібну до атмосфери справжнього бразильського карнавалу. Коли на прес-конференції у заступника міністра України Тимофія Кохана білоруські журналісти запитали, чи є в Україні музичний фестиваль такого ж рівня, він відповів, що кожна область має до сотні міжнародних фестивалів і просить на них грошей із державного бюджету, однак фестивалю, рівного «Слов’янському базару», немає. Свого часу в Білорусі чітко визначили, які мистецькі заходи фінансує держава, а які мають існувати й виживати за рахунок спонсорських коштів і власної комерційної діяльності. Фестивалів поменшало, та їхня якість і авторитет зросли. Можливо, й нам колись треба відмовитися від принципу «всім сестрам по сережках» і вибрати пріоритетні заходи?
ТАЛАНТИ Й ШАНУВАЛЬНИКИ
Якщо на перше свято мистецтв у Вітебську приїхало 200 гостей, то цьогоріч у ньому взяло участь понад п’ять тисяч осіб із 33 країн світу. На сцену Літнього амфітеатру вийшли найяскравіші представники мистецтв цих країн. Вітебськ відвідала артистка зі світовим ім’ям Лара Фабіан, німецька співачка Сара Коннор, блискучий саксофоніст із Чехії Фелікс Словачек. Уперше приїхав до Вітебська Раймонд Паулс. Із сольними концертами на фестивалі виступили Софія Ротару, Філіп Кіркоров, Валерій Леонтьєв. Символічно, що сольник Леонтьєва передував відкриттю фестивалю. Назву програми «Люблю, скучаю, жду!» можна адресувати Вітебську та його мешканцям, із якими Валерій Леонтьєв знайомий із 1988 року, коли Літній амфітеатр був щойно збудований і мав аромат свіжої фарби. Щоправда, тоді артист не чув оплесків: була злива, і руки глядачів були зайняті парасольками. Про це пригадав артист на церемонії відкриття Алеї лауреатів, удостоєних Спеціальної нагороди президента Республіки Білорусь. До речі, однією з перших на цій Алеї з’явилася зірка Софії Ротару.
Окрасою свята став виступ Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського, про який ми розповідали у номері від 15 липня. Вітебська публіка щедро обдарувала танцюристів любов’ю. А ось організатори фестивалю, приймаючи артистів світового рівня, мали б подбати про умови їхнього перебування. Поселили ансамбль у гуртожитку на околиці міста в кімнатах по 12 осіб. На коридор — один душ і один туалет. Аби привести себе до ладу, танцюристам доводилося займати чергу в місця загального користування й чекати по годині. До того ж, поїсти в радіусі кілометра від гуртожитку було ніде. А отоварити «васильки» — фестивальні добові артистів — у магазинах не дозволялося. Тож їли молоді артисти раз на день у кав’ярні в центрі міста, куди їх вивозили на репетицію. При цьому на прес-конференції Родіон Басс довго розповідав журналістам, якими безглуздими бувають райдери російських зірок і як беззаперечно всі ці вимоги виконуються. Чому ж тоді ніхто не подумав про елементарне — харчування й відпочинок українських артистів?
ЛІРУ ПЕРЕМОЖЦЯМ!
Серед 80 заходів, які відбулися в рамках «Слов’янського базару», подією номер один став Міжнародний конкурс виконавців естрадної пісні «Вітебськ-2009». Цього року в конкурсі взяли участь 16 молодих і талановитих співаків. Цікаво, що цього разу це були переважно хлопці. Після того, як учасник із Боснії та Герцеговини оголосив, що не зможе прибути на конкурс через фінансові труднощі, представників сильної статі залишилося тринадцять. Чортова дюжина голосистих і талановитих парубків боролася за головні нагороди фестивалю, забравши зрештою всі призи собі. Очолила міжнародне журі Лайма Вайкуле, яка замінила на цьому посту Миколу Баскова, котрий не прибув на фестиваль. Останній послався на погане самопочуття.
Вже після першого конкурсного дня визначилися фаворити, яких виділила глядацька зала. Це білоруський виконавець Андрій Колосов, представник Македонії Влатко Лозаноскі, співак із Молдови Паша Парфеній, Ієронімас Мілюс із Литви, Петро Дмитриченко з України. Правда, за лаштунками постійно ходили чутки, що конкурс конкурсом, а у Гран-прі вже є володар — Діма Даниленко, що представляє Росію.
Так воно й сталося. «Слов’янський базар» знову показав, що з просто мистецького фестивалю він став заходом культурно-політичним. Усьому світу знову було продемонстровано, хто в домі хазяїн. Музичні експерти вважають, що повторився випадок, коли Гран-прі, вручене з ідеологічних міркувань, поповнить список нікому невідомих у подальшому переможців.
«Що ж, журі також часом помиляється», — спробував згладити делікатну ситуацію генеральний директор фестивалю Родіон Басс. І почав насилу згадувати прізвища таких «помилок». Натомість відкриття «Слов’янського базару» на слуху в усього світу — Руслана, Таїсія Повалій, Філіп Жмахер, Петро Алфімов.
Зауважимо, що колись недооцінені «Слов’янським базаром» Олександр Пономарьов і Наталя Могилевська стали суперпопулярними в Україні. Можливо, упередженість міжнародного журі викликала в них бажання у відповідь довести, що вони кращі. І вони це довели.
Почесні Ліри Міжнародного конкурсу виконавців естрадної пісні «Вітебськ-2009» розподілилися таким чином: перше місце — Паша Парфеній (Молдова); другу премію поділили Андрій Колосов (Білорусь) і Влатко Лозаноскі (Македонія). Українець Петро Дмитриченко, котрий виступив дуже гідно, продемонструвавши чудові вокальні дані та яскравий артистичний талант, опинився на третьому місці, поділивши його з не менш талановитим співаком із Литви Ієронімасом Мілюсом.
