Наша країна з нещодавнього часу живе не за звичним календарем, а за переліком днів підступної рашистської навали. На меморіальному концерті пам’яті, що був організований Хмельницькою філармонією, йшлося про інші цифри, але не менш трагічні. 46 днів тому, 27 лютого цього року пішла із життя відома українська композиторка, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України Ганна Гаврилець, а 24 дні тому, 23 березня українська культура втратила ще одного видатного митця, композитора, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Мистецьких премій Юрія Шевченка.
Благодійний концерт, на якому твори Г. Гаврилець та Ю. Шевченка виконували музиканти Академічного симфонічного оркестру Хмельницької філармонії під керівництвом Сергія Леонова, проводився на підтримку Збройних сил України. Митців пов’язували сталі творчі зв’язки з Філармонією, на її сцені не раз звучали твори композиторів, тому зрозуміло, чому саме тут вирішили віддати шану пам’яті нашим видатним діячам.
Відлунням старих кінофільмів прозвучала на початку фраза ведучої: «Під час повітряної тривоги концерт буде припинено, і ми попросимо всіх пройти в укриття». Важко було сприймати абсурдну реальність цього повідомлення і хотілося сподіватись на краще. Лише музика могла відволікти і подарувати впевненість у тому, що все буде добре і обійдеться без переривань концерту. Так, саме вона дала змогу забути, що за стінами Філармонії — жахіття підступної навали, смерті мирних українців і кращих синів України, котрі боронять усіх нас і дають змогу відбуватися за таких обставин навіть мистецьким подіям.
У натхненному виконанні музикантів прозвучала оркестрова перлина Ганни Гаврилець — «Знаки». Серед розмаїття багатої тематики її творчості цей твір своїм філософським осмисленням звертається до осягнення символів-знаків, які даються людині на її життєвому шляхові Вищими силами і які вона повинна відчути, розгадати, «прочитати» серцем і душею. У поєднанні принципів класичного виконання з вкрапленням фольклорних мотивів і джерел духовної музики мелодика цього твору створює прозорий емоційний простір буття, де присутні різноманітні знаки-звуки, через які виразно прочитується доля людини, її шлях, випробування, призначення, необхідна чутливість до розуміння свого місця і ролі у Всесвіті.
Талановитого композитора Юрія Шевченка із Хмельницькою філармонією пов’язують давні творчі взаємини. Минулоріч Юрій Валентинович планував провести тут великий авторський концерт. Йому завадили карантинні обмеження, не судилося відбутися такій події й цьогоріч. Все ж, хоч і без присутності автора, його музика прийшла до слухачів. Юрій Шевченко — автор численних симфонічних та камерних творів, балетів, опер, музики до радіовистав, кінофільмів, театральних вистав. Композитор був володарем найбільшої кількості нагород Вищої театральної премії «Київська пектораль», написав музику до більш ніж 100 театральних постановок. Його твори стали надбанням української культури і широко представлені на сценах вітчизняних театрів.
На меморіальному концерті було виконано Сюїту із балету за мотивами опери «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського (цикл із 12 частин). Натхненний відомою оперою, Юрій Шевченко у власному творі темпераментно та яскраво інтерпретував і розвинув класичну музичну тему, надавши їй відчуття світлого, емоційного, мелодійного звучання. Окрасою сюїти стало втілення широких, колористичних і виразних варіацій тем, з вигадливим, унікальним, характерним для композитора, динамічним і життєствердним наповненням.
У єдиному душевному порухові усі глядачі, стоячи, дякували Оркестру за подаровану музику, за мить естетичної насолоди, за радість зустрічі з мистецтвом видатних композиторів, котрі своєю творчістю і життям засвідчили духовну велич і силу народу, який вони творчо представляють, красу музики. Написана Ганною Гаврилець та Юрієм Шевченком, вона звучала сьогодні і звучатиме вічно, доводячи, що смерті немає, є музика…
