Автор інсценізації чеховської повісті «Вогні» є відомий режисер, народна артистка України Алла Бабенко. У цій виставі грають актори Національного театр ім. М. Заньковецької Олександра Люта і Юрій Чеков, а також екс-львів’янин, нині актор трупи Національного театру ім. І. Франка, режисер «Сузір’я» Тарас Жирко. Сучасник Антона Павловича, літературний критик Абрам Дерман вбачав автобіографічність повісті, і вважав що «Вогні» — «одне з найбільш інтимних» творів Чехова, де він «широко і глибоко особисто поставив проблему серцевої холодності». «День» писав у №85 від 22 травня 2012, що у травні у Підмосков’ї відбувся Міжнародний театральний фестиваль «Меліховська весна». Цей форум унікальний тим, що територія Музею-заповідника Антона Павловича у Меліхово стає сценічним майданчиком. Цього року фестиваль відсвяткував своє 13-річчя. Почесними гостями (12 років поспіль!) є український театр, і щоразу Алла Григорівна Бабенко представляє прем’єру — з великим успіхом було показано «Вогні».
— Це дуже складна повість, — розказує Алла БАБЕНКО — «Вогні» серед творів Чехова другої половини 1880-х років займають особливе місце. Це велика розповідь, «повестушка» (як називав її автор у листах). «Вогні» містять коштовний матеріал для характеристики світогляду і творчості Антона Павловича в переломний період у його житті. Цю повість ніколи на сцені не ставили, а лише в середині 1980-х кінорежисер Соломон Шустер зняв фільм «Вогні», у якому головні ролі грали: Тетяна Догілєва, Євген Леонов-Гладишев, Владислав Стрижельчик, Георгій Бурков... Нагадаю, в центрі розповіді — філософська суперечка між інженером Ананьєвим і студентом Штенбергом. Дискусія — про песимізм. Твір дуже суперечливий.
— Майстерня театрального мистецтва «Сузір’я» задумувалася як аганджементний театр, — нагадав художній керівник «Сузір’я» Олексій КУЖЕЛЬНИЙ, — але ми завжди відкриті до співпраці не тільки з акторами, а й з режисерами. На нашій сцені ставили такі відомі режисери як Михайло Резникович, Юрій Одинокий, Андрій Білоус, Лев Сомов та багато інших, вистави яких відзначено різними престижними преміями. Мені дуже приємно, що кияни та гості нашої столиці матимуть змогу побачити нову роботу прекрасного львівського режисера Театру ім. М. Заньковецької. Я пригадую, як багато років тому, під час гастролей заньківчан у Києві, у приміщенні «Сузір’я» грали «Федру» Ж. Расіна, яку поставила А. Бабенко, а головну роль виконувала Лариса Кадирова. Зал не міг умісти всіх бажаючих подивитися виставу. І от напружений момент дійства — Федра дізнається, що її чоловік живий, а вона вже освідчилася у коханні його синові... і тут надворі починається буря, гримить грім, раптово відкритися вікна, блискавка! Щось сталося у природі й так співпало з текстом трагедії, з настроєм акторів — приголомшливо! А мені здалося це якимось знаком. Після тієї вистави ми з Кадировою зробили монопостановку «Федри», багато поїздили з нею по фестивалях...
А 29 листопада — нова зустріч з роботою Бабенко. Я впевнений, що своїми «Вогнями» Алла Григорівна запалить серця глядачів. Вистава цікава, і ми подолаємо всі організаційні складнощі, бо двоє акторів мають щомісяця приїжджати зі Львова до Київа, аби грати. А із Тарасом Жирко «Сузір’я» пов’язують творчі відносини (він як режисер поставив вистави «Ассо і Піаф» і «Момент кохання»).
