Ідея в одній програмі згадати двох видатних українських майстрів — знамениту оперну співачку і скрипаля-віртуоза виникла в улюблених учнів і продовжувачів їхньої справи — Сусанни Чахоян і Мирослави Которович (цього року сумні дати — п’ять років як Євгенія Семенівна та Богодар Антонович пішли у Вічність). У програмі «Вокаліз» також візьмуть участь музиканти камерного ансамблю «АртеХатта».
— Вперше ми виступили разом із ансамблем «АртеХатта» (творча майстерня М. Которович) у вересні минулого року на «Гоголь-фесті» (тоді цьому колективу був лише один день і відбувся їхній дебют). У рамках форуму музиканти запропонували мені заспівати «Бахіану» Ейтора Віла Лобоса, — розповіла «Дню» Сусанна ЧАХОЯН, солістка Національної опери України. — Наш спільний виступ дуже сподобався слухачам і окрилені успіхом ми з Миросею Которович стали думати про те, щоб ще разом виконати. Ансамбль «АртеХатта» — це чудовий колектив: молоді, талановиті і променисті! У «Бахіані» я, власне, виступала як «інструмент» у оркестрі (у цьому творі немає слів, це — художній вокаліз) і запропонувала Мирославі, щоб вона «співала» арії на скрипці, а я стала б голосом у оркестрі, тобто ми помінялися місцями. Так народилася ідея програми-вокалізу — людський голос, як музичний інструмент. Ми стали шукати репертуар концерту і знайшли потрясаючі твори Моріса Равеля, Каміля Сен-Санса, Габріеля Форе, Сергія Рахманінова, Ігоря Стравінського, Арно Бабаджаняна, Альфреда Шнітке, Вікторії Польової, а також Ейтора Віла Лобоса. Ці вокалізи — матеріал, коли слова не потрібні, щоб висловити всю гамму почуттів. Ми зібрали шедеври в одній програмі і назвали її «Вокаліз у інструментальних мереживах».
Концерт присвятили нашим улюбленим педагогам — Є.С.Мірошниченко і Б.А. Которовичу (12 червня у Євгенії Семенівни був день народження, а в Богодара Антоновича — 3 липня). Ми пам’ятаємо наших учителів, любимо, сумуємо, що їх немає сьогодні поряд із нами, але продовжуємо те, чого вони нас учили (це уроки не лише майстерності, але й життєвих та моральних орієнтирів).
