Усі, хто причетний до вокального мистецтва України: співаки, музикознавці та читачі-меломани, отримали подарунок. У київському видавництві «Знання» вийшла енциклопедична праця Івана Лисенка «Співаки України». Це ілюстроване видання стало результатом сорокарічної праці автора! У часи застою величезний матеріал, зібраний Лисенком, не міг бути опублікований, бо книжка містила чимало матеріалів про українських співаків-емігрантів. Роками у видавництві «Музична Україна» лежав рукопис першої версії цього довідника. Чого тільки не траплялося на тернистому шляху цієї праці до читача! Івану Лисенку пропонували сумнівних «співавторів», радили переробити книгу й назвати її «Співаки народів СРСР», але автор не погоджувався, і тому перша енциклопедія про українських вокалістів чекала свого часу, щоб побачити світ...
До речі, 1997 р. Лисенкові вдалося випустити «Словник співаків України», набагато менший обсягом порівняно з нинішнім виданням. Він став «першою ластівкою», і нині ця книга є бібліографічною рідкістю. Обсяг енциклопедії збільшився: до нього увійшли статті про 1500 співаків! Джерелами для видання були не лише книги та преса минулих років, а й особисте листування автора з багатьма співаками з української діаспори. Книга «Співаки Україні» є першим і єдиним виданням, в якому відбито всю історію вітчизняного вокального мистецтва! Тут ідеться не лише про оперних, а й про концертно-камерних співаків. Долучено відомості про деяких найбільш визначних виконавців українських народних пісень. Але, безумовно, основний напрямок словника — суто академічний. Цим виданням Іван Лисенко доводить, що самодостатнім автором-енциклопедистом може бути навіть одна-єдина людина. Лисенко з його унікальним архівом, фонотекою та письменницьким доробком не має собі рівних навіть серед фахових музикознавців країни. Адже академічний Інститут мистецтвознавства, якому годилося б вести таку роботу, досі не спромігся її здійснити.
Наша країна насправді є співочою землею. Водночас читачеві неважко пересвідчитися в тому, що протягом сторіч Україна зазнала відчутного відпливу талантів. Цей смисловий акцент є чи не найголовнішим у книжці... Багато хто зі співаків мав шукати визнання поза межами Батьківщини. Бо історичні умови далеко не завжди сприяли розквіту співочих обдарувань. Візьмімо хоча б такі маловідомі прізвища, як Людмила Винниченко, Ольга Монська (Соломонська), Наталія Калиновська-Доктор та інші. Усі ці співачки народилися в Києві. І, до речі, усі вони свого часу співали у виставах із Федором Шаляпіним. Завдяки цьому частина інформації про них дійшла до дня сьогоднішнього. Але приблизно після 1918 року долі кожної з них склалися так, що зараз ми не маємо жодних відомостей про те, як закінчилися їхні життєві шляхи... У виданні є дані і про репресованих співаків, про яких за радянської доби майже нічого не встигли написати. Автор настільки широко охопив матеріал, прискіпливо подав бібліографію, що тепер для музикознавців стало очевидно, де саме в історії українського вокального виконавства залишилися прогалини...
З іншого боку, деякі поціновувачі співу матимуть претензії до автора, мовляв, де ж подівся мій улюблений співак? Або чому дехто з теперішніх солістів Національної опери України не потрапив на сторінки цього видання? Де, наприклад, сопрано Лідія Бичкова, мецо-сопрано Вікторія Майфатова, тенори Дмитро Попов та Мар’ян Талаба? (Усі вони, щоправда, уже давно не співають у Києві.) Розв’язання цих проблем — справа майбутнього. Маючи гідний взірець, видавці й науковці можуть продовжувати справу Івана Лисенка.
Окремо треба сказати про ілюстрації. Їхня якість викликає захоплення. За читанням «Співаків України» можна проводити години, виявляючи своїх улюбленців, відкриваючи нові імена, шукаючи інформацію, яку давно жадав знайти, але не мав нагоди. Утім, у виданні помітна деяка диспропорція щодо кількості поданого тексту, присвяченому тому чи іншому співакові. Це пов’язане насамперед з тим, який фактичний матеріал зберегла для нас історія, а також із масштабом внеску співака до виконавської культури. Відомості про виконавців, які продовжують свою кар’єру, викладено лаконічно. На жаль, історія не зберегла імен всіх співаків, яких годилося б згадати в цьому виданні... Змінюються покоління, тече час, але жодне інше джерело поки що не зможе надати нам повнішої інформації про співаків України. Отже, читайте книгу «Співаки України», насолоджуйтеся і пізнавайте нове!
