Нагадаємо, резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації перетворила Чернівці на релігійний центр на кшталт Ватикану й надала блиску європейської столиці, оскільки слугувала представництвом православної церкви всієї Північно-Східної Європи. Недаремно до митрополії приєднувалася й Далмація — територія між Хорватією і Чорногорією. Таким чином, вплив Чернівецької митрополії був відчутний і на Балканах.
Архітектурний ансамбль резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях являє собою унікальний витвір просторового мистецтва, що синтезує досягнення Західної та Східної цивілізацій і культурної спадщини народів Середземномор’я християнської доби і є зразком синтезу й моста культур народів Світу, що знайшли відтворення й матеріальне втілення в архітектурі ансамблю. Резиденція — дух Буковини, симбіоз стилів і культуру народів, що заселяли цей край. Через хворобу сам творець резиденції так і не побачив своє дітище в завершеному вигляді. Незадовго до закінчення будівництва Йозеф Главка важко захворів і був змушений повернутися до батькового замку, де провів кілька років в інвалідному візку. Після одужання повернутися до Чернівців майстрові вже не судилося. Завершення всіх робіт, включно з закладенням парку, тривало ще десять років.
Завдяки генію Йозефа Главки місто набуло статусу, прирівняного до європейської столиці, а резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації з моменту її освячення 1882 р. стала не тільки архітектурною окрасою Чернівців, а й їх візитною карткою.
Сьогодні у митрополичих корпусах знаходиться Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, керівництво якого доклало чимало зусиль, щоб торік резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації була внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Процесом підготовки і внесення історико-архітектурного об’єкту до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО опікувалася проректор Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича з навчально-педагогічної роботи з питань навчально-виховного процесу, доктор історичних наук, професор Тамара МАРУСИК:
— Включення буковинської резиденції до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО не тільки дозволить зберегти для світу видатний зразок історично-архітектурного ансамблю XIX століття, але й дасть можливість для туристичного розвитку краю, його популяризації за межами України, оскільки віднині всі міжнародні туристичні маршрути пролягатимуть через резиденцію, а значить, і через Чернівці. Визнання об’єкту надасть додаткові можливості розвитку найменшої області України, розширить її культурне представництво в ЮНЕСКО. Але ввійти до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — це лише початок великої роботи. Зараз настала пора відповідальності. Треба утримати це почесне місце. Ми робимо все залежне від нас. В університеті створено центр управління об’єктом ЮНЕСКО, який складається з п’яти відділів. Також організована спостережна рада. Але Чернівецький національний університет має терміново підготувати план управління об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації. А на це поки що немає коштів...
Ми хочемо звернутися з фінансовим питанням до різних міністерств. Громадська консультативна рада вирішила звернутися до обласної та міської влади з проханням передбачити кошти в бюджетах на друге півріччя на складання цього важливого документа. Адже міжнародне визнання — це насамперед велика спільна відповідальність держави, місцевої влади й університету, а це означає, що в нас попереду ще чимало роботи, щоб відповідати йому.
Коментуючи ситуацію, що склалася, начальник відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Олена Пушкова наголосила на тому, що нині відсутня законодавча база відносно збереження архітектурних пам’яток. Тому охорону об’єкта ЮНЕСКО звалили на плечі університету. А без відповідного досвіду, коштів і плану зробити це досить важко. Хотілося б вірити, що спільними зусиллями держави, місцевої влади й університету кошти на підготовку плану управління об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО знайдуть...
