Богдан Михайлович Сорока (2 вересня 1940, Львів — 9 квітня 2015, Ряшів) — український художник-графік, перший завідувач кафедри промислової графіки Львівської академії мистецтв. Це був митець незвичайної долі. Він народився і провів перші вісім місяців свого життя у тюрмі, де була ув’язнена його мати, Катерина Зарицька, членкиня ОУН, зв’язкова Романа Шухевича, донька видатного математика Мирона Зарицького. Понад 30 років в’язнем радянських таборів був і його батько, Михайло Сорока, учасник українського руху опору, член ОУН, організатор спротиву в’язнів «ОУН-Північ».
Гідний син батьків, Богдан Сорока зумів зберегти високу гідність і був таким неповторним в українському мистецтві: це його органічна, питома спадковість від батька й опосередковано, через батька, від генерації видатних митців, інтелектуалів, — так говорять про нього митці.
Богдан Сорока належить до покоління тих митців-шістдесятників, якими цікавився КДБ. Впродовж десяти років художнику забороняли виставляти свої роботи, але він все одно працював. У довкіллі умів спостерігати життя, побачити й відреагувати на багато малопомітних, але знакових процесів, звідси — розмаїття у тематичному діапазоні — від української міфології до суто авторських притч, філософічних конструювань.
Професор Роман Яців зазначає: «Для нього найважливіше — сам процес праці й професійна та національна відповідальність». Сила його творів — у народності, національному колориті. Українськістю пронизані твори низки графічних циклів: «Українська міфологія», «Купальські забави», «Похід гномиків», «Архітектура Львова», «Страсті Христові», «Символи та емблеми»...
П’ятнадцять ліноритів Богдана Сороки, створених у 1970 — 1980-ті, зберігаються у Львівському музеї історії релігії. Це ліногравюри з циклів «Українська міфологія», «Архітектура Львова». В експозиційному відділі «Релігії Давнього Світу» розміщено сім робіт. Мінівиставка представляє авторське бачення слов’янських богів: «Велес», «Сварог», «Даждьбог», «Білобог та Чорнобог», «Стрибог», а також інші роботи: «Завулок у Львові», «Синагога у Жовкві», «Біля синагоги».
Виставка «Пам’яті Богдана Сороки» — лише одна сторінка об’ємної творчої книги художника, маленький штрих про знаного митця, багатство його душі, творчої уяви.
