Елтон Джон (Реджиналд Кеннет Дуайт) народився в Піннері, Міддлсекс, Велика Британія.
Кожен, хто побував хоча б на одному з легендарних дебютних концертів Елтона Джона в США на початку 70-х відразу зрозумів, що на музичному небосхилі сходила нова суперзірка. Джон прикрашав свої дійства, відштовхуючи ногою свою лавку і стрибаючи вгору- вниз продовжуючи одночасно «вибивати» божевільні ритми з клавіш піаніно, пише сайт Elton.jo.ru. Манера ексцентричної поведінки Джона на сцені привела критиків до переконання, що на його кар’єру вплинули його викрутаси зірки раннього рок-н-ролу Джеррі Лі Льюїса. Нібито він концентрувався на своїх сценічних штучках до такої міри, що страждала його музика, а наприкінці 1971 року деякі оглядачі передбачили: кінець його кар’єри не за горами. Але протягом декількох років Джон показав недоброзичливцям безпідставність їхніх висновків, випустивши декілька прекрасних альбомів, які ствердили його як рок-гіганта середини 70-х. Потім наприкінці 70 хнастала невелика перерва. Знову в пресі з’явилися сумніви щодо його повернення на сцену, але в 80-х він знову став одним із кращих виконавців...
Ще 2001 року Елтон Джон заявляв про те, що збирається одружитися зі своїм постійним партнером, Девідом Фернішем (у минулому звичайний клерк із Торонто). Тоді це сприймалося як чергова химера Елтона — великого майстра епатажу. Проте, через декілька років, коли в усьому світі почалася легалізація одностатевих шлюбів і Велика Британія також ухвалила такий закон, серйозні наміри маестро стали об’єктивною реальністю. 21 грудня 2005 року, анітрохи не ніяковіючи від того, що з цього приводу можуть сказати, написати чи зробити противники гомосексуальних зв’язків, король поп-музики взяв законний одностатевий шлюб...
Минулого тижня Елтон Джон відсвяткував своє 60-річчя в формі царського генерала на урочистому балі-маскараді, який він влаштував у Лондоні. Цей захід зібрав понад 250 гостей. Як повідомляє The Sun, на прийомі у сера Джона побували музиканти сер Пол Маккартні, Стінг, Наталя Імбрулья, актори Денієл Крейг, Хью Грант, австралійська супермодель Елла Макферсон і дизайнер Том Форд. Лондонська преса повідомляє, що святкування дня народження в Лондоні було підготовкою для грандіозного прийому, який Елтон Джон дасть пізніше в Нью-Йорку.
СПІВАК ПРО СВОЮ КАР’ЄРУ
— Я ніколи не замислювався про роль моїх костюмів у моїй кар’єрі, — признався Елтон Джон. — Те, що я не міг дозволити собі в дитинстві, я повернув сповна, коли в 20 років до мене прийшов успіх. Боюся, що я надмірний у всьому. Якщо я що-небудь роблю, то доходжу до неймовірних крайнощів.
Пам’ятаю, як знімали «The Henry Mancini Show» в Santa Monica Civic Auditorium (принаймні, мою частину). Є дуже відомий кадр із цього шоу, де я горизонтально в повітрі, на мені рожевувато-бузкове трико та срібні черевики з зірками. Я змінив вісім (!) костюмів під час цієї пісні...
Кожен актор, коли він стає дуже відомим, переживає такий період, коли йому здається, що він непереможний. Таке було і з Філлом Коллінзом, і з Брюсом Спрінгстінгом, і з Мадонною. Їм лише здається, що в них не може бути провалів. А потім усе несподівано сходить нанівець. Одного разу і я зіткнувся з цим. Тоді я був дуже втомлений. Мій альбом Blue Moves, який я вважаю одним із кращих своїх альбомів, був не найуспішнішим. Я знав, що я ослабнув. І прийшов час посісти моє місце кому-небудь іншому... Люди були ситі мною по горло. Коли помер Джім Кроус, Джон Леннон сказав мені: «Після смерті продається більше твоїх записів, ніж за життя. Я чую так багато твоїх пісень по радіо. Якщо ти помреш, то стане настільки нестерпно, що я буду змушений викинути свій приймач у вікно». Ми живемо в божевільному світі. Однак, багато років тому, я вважав би безглуздими слова про те, що за шість років я випущу сімнадцять альбомів.
Я б не повірив, що весь цей час ми приходитимемо до студії, не маючи ніяких ідей щодо нових синглів. У нас їх ніколи не було. Ми ніколи не прагнули зробити хіт. Ми просто приходили й робили альбом, а в цей час і з’являлися сингли. Сьогодні ж обов’язково випустити сингл, це міняє стиль роботи. Для мене набагато складніше працювати за таких умов. По-моєму, коли я приходив і намагався написати хіт, виходили не найкращі пісні.
Але все ж таки багато хороших синглів вийшло саме так, і багато з них досі широко відомі. «Your Song», я гадаю, залишиться назавжди. Принаймні, я не натішився в повній мірі її виконанням. Мені важко вибрати улюблені пісні, бо багато з них не завжди найпопулярніші.
Я тільки починаю розуміти, як пісні впливають на людей. Дуже вже повільно до мене це доходило. У мене завжди були періоди в житті, коли певні пісні в певний час відігравали дуже важливу роль. Коли я дуже нещасний або не закоханий. Або коли я любив когось, але це було згубне для мене. У такі моменти я гратиму одну й ту ж пісню мільйон разів. Такі пісні, як «How Sweet It іs (to Be Loved by You)», «My Sweet Lord» і «Braun Sugar», мають величезне значення в моєму житті. Але так довго я не замислювався, що таке може бути. Адже я пишу пісні.
Мабуть, я хочу, щоб мене запам’ятали як доброго музиканта, який писав хороші пісні. Я би хотів писати краще. Коли Френк Сенатра заспівав одну з моїх пісень на концерті — «Sorry Seems to Be the Hardest Word» — це був один із найщасливіших днів у моєму житті. Добрі пісні повинні жити вічно. «Just the Way You Are» Біллі Джоела одна з таких великих пісень.
Я неймовірно удачливий. Я дуже щаслива людина. Я не можу пригадати багато чого про те, що відбувалося з 1970 до 1976 рр., бо сталося так багато. Роки мчали один за одним. Але, починаючи з 1970 року, коли я став Елтоном Джоном (справжнє ім’я співака Реджиналд Кеннет Дуайт), змінилося моє життя. Я став набагато щасливим, коли взяв це ім’я. Воно стало моїм справжнім ім’ям і я міг робити те, що мені хотілося.
Тепер я Елтон Джон. Я навіть не думаю про себе як Ред Дуайт. Але Ред може з’явитися знов. Не знаю, можливо він зробить альбом, напише багато хітів. Я ще багато що можу зробити і страшенно хочу знову платиновий альбом, але зараз, я відчуваю, що мені дуже поталанило і я знаменитий уже дуже довго...
