Це неймовірно, але факт — останній раз кияни виступали у славному місті Лева перед початком Другої світової війни. Тоді вони показали великий і різноманітний репертуар. Гастролі відкрилися 26 травня 1940 р. виставою з патріотичним забарвленням «Іван Сусанін» (перша назва цього твору «Життя за царя», у якій дія відбувається у 1612 році і розповідає про похід польської шляхти на Москву) — засновника російської класичної опери Михайла Глинки. У афіші були і опери української класики, зокрема «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка, а також тодішня остання прем’єра Київського театру твору сучасного композитора Володимира Йориша — опера «Шевченко» («Доля поета», 1940), яка була поставлена на сюжет п’єси Сави Головановського. Галичани побачили також опери: «Пікова дама» П. Чайковського, «Мадам Баттерфлай» Дж.Пуччіні, а ще твір-агітку «В бурю» з досить цікавою музикою Т. Хреннікова (це опера про становлення більшовицької влади на селі і як у пошуках правди ходаки Фрол і Андрій аж до Леніна у московський Кремль дійшли). Показали кияни і свої балети: класику — «Лебедине озеро» П. Чайковського і постановку на героїчну тематику під назвою «Лауренсія» (музику написав радянський композитор Олександр Крейн у 1939 р. по мотивам драми Лопе де Вега «Фуєнте Овехуна». Цей балет був про боротьбу іспанських селян проти феодалів). У архіві театру збереглися рецензії про ті гастролі київських митців, у яких пишеться, що вони пройшли з величезним успіхом і символізували братерську єдність Заходу і Сходу, а також ті гастролі можна назвати пропагандистською акцією тодішньої радянської влади. Бо не треба забувати, що на той час вже почалися репресії, і не всі галичани з квітами зустрічали «червоних окупантів»...
Чому ж так довго кияни, виступаючи по світах, не приїжджали з гастролями у Львів? Їх не запрошували чи були інші пріоритети?
— Наші співаки, танцівники і музиканти брали участь у концертах і виставах Львівської опери, як прем’єри, а от щоб приїхати всім колективом і показати постановки із власного репертуару — це, дійсно, відбудеться вперше за сім десятиліть, — розказав «Дню» начальник інформаційно-видавничої служби Національної опери Василь ТУРКЕВИЧ. — У радянські часи і на початку незалежності були інші пріоритети у театрів. Для нас і колег-львів’ян важливо було презентувати українське мистецтво за кордоном. До речі, вони теж усього два рази повноцінно гастролювали у нашій столиці (у 1993-му відбулися великі гастролі, а потім львів’яни показали оперу «Мойсей» Мирослава Скорика, яку поставили до 100-річчя свого театру, а прем’єра відбулася в дні візиту Папи Римського Івана Павла ІІ в Україну). Треба відзначити, що довгий час також існувала і технічна проблема. До реконструкції Львівська опера мала малу сцену, а тому декорації нашого театру там не вміщалися. Нині, вже після ремонту, сцену переробили і вона збільшилася, а тому наші монументальні декорації «Норми» і «Володаря Борисфену» там можна встановити. Для нашого колективу ці гастролі стануть творчим екзаменом перед вишуканою львівською публікою.
8 квітня кияни покажуть свою останню прем’єру — балет «Володар Борисфену» Євгена Станковича. Ця вистава перенесе глядачів у стародавні часи V століття нашої ери і розкаже про князя Кия — одного із засновників Києва. Лібрето написали: Анатолій Толстоухов, Володимир Зубанов і Василь Туркевич, балетмейстер — Віктор Яременко, диригент — Олексій Баклан, художники Олексій Чебикін та Олександр Цугорка. Головні партії виконують: Олена Філіп’єва (Зореслава), Катерина Кухар (Октавія), Ян Ваня (Кий), Максим Мотков (Ірнек) та інші.
А 9 квітня львів’яни побачать шедевр світової сцени — ліричну трагедію «Норма» Белліні. Опера з’явилася у афіші Національної опери у грудні 2007-го, а у цьому році постановка отримала Шевченківську премію (режисер Анатолій Солов’яненко, диригент Микола Дядюра, Сергій Магера (виконавець партії Оровезо) і Оксана Крамарєва (виконавиця партії Норми). Вистава розкаже про жорстокі часи завоювання галів воїнами Римської Республіки. У цій опері вирують пристрасті: любов, підступність, помста, прозріння, жертовність, а ліричні сцени тісно переплелися з патріотичними мотивами. У ролі жриці Норми виступить молода, але талановита співачка Вікторія Ченська (бо Шевченківська лауреатка пані Крамарєва нині у декретній відпустці і чекає на поповнення), а от розкішний бас Сергія Магери і драматизм постаті проводиря друїдів Оровезо, якого зіграє артист, обов’язково оцінять львівські меломани. У виставі також виступлять солісти: Олександр Гурець (Полліон), Наталія Николаїшин (Адальжіза), Олександр Дяченко (Флавій) і Тетяна Харузова (Клотільда) та інші. Цю оперу слід послухати хоча б за ради каватини Норми, яку музикознавці називають «зразком мелодизму й класикою бельканто» (можливо не всі читачі знають, що маестро Белліні переписував її вісім разів(!), але композитор створив справжній шедевр).
Як кажуть організатори гастролей Національної опери, ці виступи стануть творчим проривом і зведуть міст між Києвом і Львовом.
