Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Закоханий президент

Сьогодні Андрій Курков із колегами в магазині «Наукова думка» проводять акцію «Автори за прилавком»
15 жовтня, 2004 - 00:00
АНДРІЙ КУРКОВ НА ПРЕЗЕНТАЦІЇ КНИЖКИ «ОСТАННЄ КОХАННЯ ПРЕЗИДЕНТА» / ФОТО АВТОРА

Нещодавно Андрій Курков представив читачам свiй новий роман — «Останнє кохання президента». Буквально напередодні письменник повернувся з Німеччини, де виступив почесним гостем Бременського літературного фестивалю, а потім відкривав знаменитий у Європі фестиваль кримінально- детективної літератури в Вестфалії. Заодно випустив у Англії мультфільм за мотивами власної книги «Пікнік на льоду», а також підписав контракт із ВВС-3 на створення двогодинної радіоп’єси за мотивами того ж роману (до 2006 року планується випустити аудіокнигу на двох компакт- дисках). «Пікнік на льоду», як повідомив письменник, буде також незабаром екранізовано. Співпродюсером проекту виступить вірменська англійка, яка була співпродюсером першого фільму про Гаррі Поттера, Таня Сехачьян. Буквально днями в Японії також надійшла в продаж книга Андрія Куркова японською мовою, яка доповнила чотирьохмільйонний сумарний зарубіжний тираж книг, що видаються автором.

Отже, свіже, в твердій обкладинці «Останнє кохання президента» відразу з друкарні потрапило до рук українського читача. Цим романом письменник прагнув зламати всі усталені стереотипи, пов’язані з тематикою своїх творів. «Мене звинувачували в тому, — говорить пан Курков, — що в моїх творах мало любовних історій, жіночих образів. Три роки я виправлявся, і ця книга є результатом роботи над тим, щоб надати моїм романам яскравого любовного сюжету». Крім того, нова книга письменника — це мікс різних жанрів. Тут і фантастика, і іронія, і автобіографія, і політична сатира. Загалом, усе те, що у нас часто називають «сумiшшю французького з нижегородським» («Хоча це, швидше, освіжає сучасний літературний потік, аніж погіршує його якість».) Сам письменник визначає «склад» свого роману так: 20% політики, доведеної до абсурду, 20% чорного гумору, 60% — особистого життя людини, яка випадково стала президентом країни.

Роман написаний від першої особи, як і більша частина творів Андрія Куркова. «Це фальшива автобіографія, у процесі написання якої я стаю головним героєм», — говорить автор. Насправді, за словами письменника, дійсно автобіографічну частину роману складають дитячі спогади автора, та радянська атмосфера, в якій виросли і творець роману, і його головний герой — Сергій Павлович Бунін. Останній, як і сам Курков, — дитина 50-х років. У головного героя роману було важке дитинство. Він виховувався в дитячому будинку; його справжнє прізвище все життя залишалося для нього загадкою. Прізвище дісталося герою від вихователя притулку — вчителя літератури, який давав новоприбулим дітям без прізвищ імена російських класиків. Із 80-х років відбувається становлення Буніна як особистості. Але щось не зовсім успішно. Він — далеко не зразковий громадянин, не дуже щасливий чоловік і не дуже наполегливий державний чиновник. І тут, ближче до року 2011-го, Бунін, як кажуть, «купив лотерейний бiлет» і опинився на верхівці влади. В досягненні цієї мети практично немає заслуг самого Буніна, швидше йому усього лиш більше щастить. На тернистому шляху до слави його супроводять любовні перипетії в особі кількох «принцес». Згодом виживає лише одна, найбільш гідна його. З нею Бунін і обіцяється ділити всi біди і радості президентського життя-буття. Під звуки маршу Мендельсона Бунін переобирається на наступний президентський термін. Хеппі-енд. Завіса.

Книгою, спочатку розрахованою на українську аудиторію, вже зацікавилися і за кордоном. Між іншим, в Європі стежать за творчістю Куркова, його там люблять, він там запитаний. (Тим часом орієнтований на масового читача автор признався, що деякі його твори дещо піддаються цензурі на Заході: вилучаються найжорстокіші моменти, наприклад, стосовно тварин). Отже, в березні 2005-го «Останнє кохання президента» буде представлено й у Франції — на Французькому книжковому салоні. А вже в квітні того ж року його зможуть оцінити на Лондонському книжковому фестивалі. «Швидше за все, книга сподобалася зарубіжним видавцям не президентською тематикою, а особистим життям головного героя. Адже це є універсальним для всіх. Я не вірю, що в Англії, наприклад, когось цікавить, як у нас стають президентами…» — підсумував автор. Письменник також признався, що цим романом сподівається закрити для себе політичну тематику в літературі взагалі.

Зате в найближчі плани члена престижного англійського ПЕН-клубу і українського автора, що найбільше видається за кордоном, Андрія Куркова входить проведення сьогодні в столичному магазині «Наукова думка» щорічної акції «Автори за прилавком». Автор ідеї Андрій Курков, разом із братами Капрановими, Дмитром Стусом, Євгеном Положиєм і багатьма іншими українськими письменниками стане продавати свої книги прямо за прилавком. Детальніше про цю акцію «День» розповість у найближчих номерах.

Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, «День»
Газета: 
Рубрика: