Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Заплямована ностальгія

У київській галереї «Ексар» демонструється «Парнографія»
22 вересня, 1998 - 00:00

«Пансексуальність була основним ментальним кодом у свідомості 70-х. Можна сказати, що сьогоднішня ситуація є цілком протилежною. Еротизм 90-х лежить поверхневою плівкою поп-культури на доеротичній свідомості», — пише мистецтвознавець Тетяна Павлова у преамбулі до виставки. Заява, звичайно, спірна, бо більшої та відверто агресивної сексуалізації, ніж сьогодні, людське суспільство не знало з часів Римської імперії. Як стверджують психологи Боб Клер і Марта Блю, еротична свідомість покоління 90-х поступово розкладається вірусом порнографії, який тотально вражає всі сфери сучасного світу.

Виставка розфарбованих олійними фарбами знімків під назвою «Парнографія» скоріше відображає процес розкладання однієї сексуальної культури і страх перед появою нової. Навряд чи у глядача, котрий бродить повз надруковані попарно на одному листі фотографії, виникають думки про «креативну дихотомію проекту» й концептуальне зіткнення томної млявості 70-х і нервової експресії 90-х. Він, глядач, скоріше констатує руйнівний катаклізм у душах творчої інтелігенції, сторопілої перед новою культурою, що пре, як танк. «Парнографія» — це постмодерністський кивок у бік брюлловського «Останнього дня Помпеї». Забавні ідилічні сценки, оголені тіла, дух свободи й хіпстерське братство минулого, миле до ностальгічних сліз, зафіксоване у бездоганних знімках 70-х, жорстко замазують зухвалі плями, які мимоволі кортить назвати трупними. Трупними плямами на андеграундній культурі радянських сімдесятників. Чинити опір у художників немає сил, вони безпорадно і приречено фіксують стадії вмирання й розкладання часу, що стає все міфічнішим, уже недоступним розумінню навіть просунутих представників юного покоління. «Якщо це все витягнути в один довгий фриз, то вийде непогана орнаментальна ода «екстазі» та «рейву», — міркує молодий мистецтвознавець з Варшави Анжей Богуцькі.

Коротше кажучи, виставка «парнографій» передусім примітна тим, що могутньо і глибинно розкриває сутність кризи одного із пластів старої радянської культури, нехай і нонконформістської, але принципово радянської художньої свідомості.

№180 22.09.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Олександр ЛЯПІН
Газета: 
Рубрика: