Позавчора, 27 листопада, пізно ввечері після завершення вистави «Лускунчик» у Національній опері України київського оперного театру відбулась церемонія вручення японського імператорського ордена Вранішнього сонця генеральному директору Петрові ЧУПРИНІ.
Нагадаємо, до цього лише два українських посли в Японії Микола Кулініч та Михайло Дашкевич були нагородженні таким імператорським орденом.
«3 листопада цього року урядом Японії було опубліковано список іноземних громадян, які нагороджуються знаками японського імператора. Серед них за значний внесок у співпрацю між Японією та Україною нагороджується орденом Вранішнього сонця — Золоті промені зі стрічкою — головний директор і художній керівник Національного академічного театру опери та балету імені Тараса Шевченка Петро Чуприна...» Такими словами розпочав процедуру нагородження Посол Японії в Україні Шігекі Сумі, зачитавши указ імператора за підписом прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе.
За словами посла, співпраця між Україною та Японією у сфері культури розпочалась давно, балетні та оперні трупи України подорожують Японією зі спеціальними турами, концертами і прекрасними виступами, й тим самим вони піднімають імідж України серед японців».
«Я думаю, що зараз в Японії немає тих, хто не знав би, що таке українська опера. І тому ми нагороджуємо вас, пане директоре, за те, що ви представляєте заклад, який робить такий високий внесок у співпрацю між Україною та Японією в цій сфері.
Я ще раз вітаю і сподіваюсь на продовження нашої співпраці й ваших зусиль на поглиблення наших стосунків і наших співвідносин і, зокрема, розвитку культурних відносин», — завершив посол Японії свій виступ під оплески присутніх гостей та артистів.
«ЦЯ НАГОРОДА ТАКОЖ СИМВОЛІЗУЄ БЛИЗЬКІСТЬ ДВОХ ВЕЛИКИХ КУЛЬТУР»
Зі свого боку, генеральний директор оперного театру висловив вдячність японському послу за участь у цій надзвичайно почесній процедурі й зазначив, що він вдячний прем’єр-міністрові Японії за таку високу та почесну нагороду.
«Я прекрасно усвідомлюю, — зазначив пан Чуприна у своєму виступі, — що ця нагорода має персоналізований характер, але, безперечно, це нагорода нашому колективу, а також символізує близькість двох великих культур: України та Японії. Справді, наші відносини мають прекрасну і змістовну історію, яка продовжується майже чотири десятиліття. За цей час проведено безліч гастрольних турне, фестивалів, конкурсів у Японії, а також спільних з японськими митцями театральних вистав. Наші педагоги, хореографи і репетитори упродовж багатьох років працюють над становленням і зміцненням майстерності юних японських артистів».
Головний директор оперного театру також відзначив, що з Японією нас пов’язують не лише суто гастрольні події чи якісь інші заходи. «У нас, у театрі, упродовж двох десятиліть працюють артисти з Японії. І зараз ми бачили на сцені трьох японських артистів, які працюють у нас перший сезон, які вже зараз демонструють високу майстерність і 20 грудня вирушають разом з нашою трупою на гастролі до Парижа», — повідомив він.
За його словами, одна з артисток, яка працювала в попередні роки, стала заслуженою артисткою України, і «зараз у нас народний артист України Нобухіро Терадо працює художнім керівником хореографічного училища в Києві, яким ми пишаємось».
«ПАН ШІГЕКІ СУМІ ПОІМЕННО ЗНАЄ АРТИСТІВ БАЛЕТУ Й АРТИСТІВ НАШОГО ТЕАТРУ»
Пан Чуприна висловив особливу вдячність і «найщиріше спасибі» послу Японії за його знання театрального життя взагалі й, зокрема, балетного. «Це перший і, мабуть, єдиний посол іноземних держав в Україні, який поіменно знає артистів балету й артистів нашого театру», — відзначив головний директор оперного театру.
Він також нагадав, що 2003 року Японія надала театру грант на закупівлю сучасного аудіообладнання, яке до цього часу працює і справді додає до наших вистав і нашої роботи дуже важливий елемент, який відповідає світовим стандартам.
За його словами, на одній із зустрічей у посольській резиденції було порушено питання щодо сприяння отриманню ще одного гранту.
«І наш великий прихильник та шанувальник, пан посол, зробив, здається, неймовірне: за дуже короткий час він вирішив питання про надання урядом Японії гранту на придбання художньо-освітлювальної апаратури. Мені було надзвичайно приємно дізнатись, що таке рішення вже є і найближчим часом буде остаточно підписано угоду з цього питання», — розповів пан Чуприна.
«ПРІОРИТЕТНИМ НАПРЯМКОМ ЗАРУБІЖНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕАТРУ Є КОНТАКТИ З ЯПОНСЬКИМ УРЯДОМ»
Він також висловив переконання, що стосунки, які склалися за час каденції посла Шігекі, залишаться на все життя. «Я хочу вас запевнити, що всі тут присутні і я вважали й вважатимемо надалі, що пріоритетним напрямком нашої зарубіжної діяльності є контакти з японським урядом. Ми маємо серйозні досягнення і переконані, що вони розвиватимуться надалі і зростатимуть і в обсязі, і в якості», — завершив свій виступ головний директор оперного театру.
Його підтримав посол Японії, який також висловив сподівання на продовження наших відносин.
Після церемонії нагородження «День запитав Петра Чуприну про те, які у нього виникли враження, коли він дізнався про те, що його нагородили такою імператорською нагородою.
— Я відчуваю деяку незручність через те, що нагорода вручена мені особисто, але це, звичайно, стосується всього колективу і мені складно уявити повною мірою, що на мені було зосереджено успіх, який було досягнуто колективом упродовж чотирьох десятиліть.
І я, звичайно, абсолютно щиро говорю, що мені дуже важко знайти ту форму вдячності колективу, яка була б адекватною увазі, яку приділяє мені японський уряд та особисто імператор.
Звичайно, багато в чому я завдячую це нинішньому послу, каденція якого, на жаль, завершується. Але це справді унікальна особистість. Ми багато років працюємо з японським посольством, і завжди у нас були дуже хороші контакти.
— Ви сказали, що пріоритет театру надалі буде надаватись контактам з Японією. Чим ви пояснюєте це — тим, що Токіо нам допомагає, чи іншими причинами?
— Мені важко до кінця усвідомити, чому саме наші народи, наші культури є такими взаємопривабливими. Існує якась міра щирості, яка нам притаманна, і ми знаємо про це. Але японці навіть на рівні піднесеності сприймають наше мистецтво. Уявіть, упродовж чотирьох десятків років ми там гастролюємо, і там знають усіх наших солістів та артистів. У Японії нас сприймають як давніх знайомих. Справді, яка ще інша країна ставиться так до нас.
Ми знаємо, що зараз є труднощі в Європі, багато наших контрагентів збанкрутували. Японія — країна не бідна, але разом з тим вони запрошують прихильників, до яких у нас лежить душа. І ми потрапили до невеликої кількості мистецьких колективів, які працюють у Японії на постійній основі.
«МИ МОЖЕМО БУТИ І Є КОРИСНИМИ У ПЛАНІ СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЯПОНСЬКОЇ ШКОЛИ БАЛЕТУ»
— Ви сказали, що в театрі працюють японські артисти. Можете розповісти, яка у них мотивація бути саме у вашому театрі?
— Я можу з великою мірою впевненості сказати, що балет України відповідає найвищим критеріям вимогливості. І це одне із серйозних досягнень нашої культури.
І ми, звичайно, цікаві японцям не лише як артисти, які задовольняють естетичні запити японців, а й тим, що, ми насправді можемо бути і є корисними у плані становлення національної японської школи балету.
Упродовж багатьох років там працюють наші репетитори, наші хореографи, і ми підтримуємо постійні зв’язки з балетною школою Кіото, школою Терада, і, справді, рівень нашого балету в Україні є надзвичайно корисним для японців у плані наслідування і запозичення нашого досвіду.
Що ж до інтересу японців до нашої країни, то можу відзначити, що Україна приваблива багатьма речами, які ми самі навіть не усвідомлюємо.
Насправді, у нас свята земля, і ми не завжди це цінуємо й до кінця усвідомлюємо. Але для людського життя кращих умов на землі важко знайти.
І японці це відчувають. Мало того, останнім часом, дивлячись на такі глибокі традиції, вони дедалі більше проявляють інтересу до тих, кого вони розуміють і відчувають спорідненість з ними щодо сприйняття всього цього процесу під назвою життя...
— До речі, що буде представляти на гастролях у Японії з 20 грудня ваш театр?
— Там будуть показані балетні вистави та концерти, «Лебедине озеро», «Лускунчик», «Попелюшка» і Дев’ята симфонія Бетховена.
Звичайно, це складна програма, яка вимагає високої майстерності й відповідальності, але наш колектив готовий, як завжди, виконати це на найвищому професійному рівні. Я переконаний, що і цього року, як завжди, це пройде з бажанням продовжити нашу співпрацю з японського боку.
— Бажаю вам успіху!
