П’ять років тому гостинно розчинила двері для шанувальників музичного мистецтва оновлена будівля Національної філармонії України.
Успішне завершення ремонтно-реставраційних робіт з урятування унікального за своїми акустичними властивостями Колонного залу ім. М.В.Лисенка, що перебував у аварійному стані, стало початком нового відліку часу як для самої філармонії, так і для музичного життя столиці. Було перервано майже 10-річний період простою і забуття однієї з найстаріших вітчизняних організацій, яка веде історію концертних сезонів з 1863 року.
«З поверненням до ладу вибудованої історичної споруди Національної філармонії України, — говорить художній керівник закладу, Народний артист України Володимир Лукашев, — перед нами постало завдання: як зробити, щоб до цього прекрасного приміщення з довершеними архітектурно-скульптурними ансамблями інтер’єрів, неповторною акустикою й удосконаленими технічними можливостями люди приходили не як на екскурсію, а як постійні відвідувачі?»
Перш за все, у штаті філармонії було створено власний симфонічний оркестр. Кадрову основу колективу склали молоді перспективні музиканти, а на чолі оркестру постав талановитий диригент, лауреат міжнародний конкурсів, заслужений діяч мистецтв України Микола Дядюра. Створення цього колективу було справжньою потребою дня, бо коли зі здобуттям Україною незалежності й відкриттям кордонів наші музиканти і творчі колективи отримали можливість виїжджати за кордон, у столиці, яка часто залишалася без симфонічного оркестру, попит на концерти цього жанру зростав із кожним роком. За досить короткий час оркестр Національної філармонії України, продовжуючи традиції симфонічних вечорів Н.Рахліна, С.Турчака, В.Гнєдаша та інших видатних українських диригентів, утвердився як колектив високого професійного рівня, здобув визнання як в Україні, так і за її межами, про що свідчать успішні гастролі колективу в Німеччині, Франції, Іспанії, Швейцарії та численні позитивні відгуки преси.
Зокрема, виступ оркестру на престижному міжнародному музичному фестивалі у Ла Шес Дю (Франція) влітку цього року був схвально сприйнятий такими провідними французькими газетами, як «Фігаро» та «Дюманш», а сам колектив дістав запрошення взяти участь у фестивалі наступного року.
Зі створенням власного симфонічного оркестру Національна філармонія України отримала можливість запрошувати до співпраці відомих виконавців — зірок світового музичного мистецтва, на сцені Колонного залу ім. М.В.Лисенка проходять всеукраїнські та міжнародні мистецькі акції, серед яких — фестивалі «Київ Музик Фест», «Музичні прем’єри сезону», «Золотоверхий Київ», «Володимир Крайнєв запрошує», конкурси пам’яті Володимира Горовиця, скрипалів ім. Б.Которовича, диригентів ім. С.Турчака.
Не менш відомі й інші колективи філармонії: Камерний оркестр під керуванням Романа Кофмана, ансамблі народної музики «Дивограй», Джерело», «Веселі музики», Квартет гітаристів, Тріо бандуристок «Українка» та інші. Тільки за останні два роки володарями Гран-прі міжнародних конкурсів виконавців в Італії стали ансамбль «Рідні наспіви» і Квартет баяністів, звання лауреатів міжнародних конкурсів вибороли флейтист Ю.Шутко і гітарист А.Остапенко.
Поряд із традиційними симфонічними і камерними вечорами та абонементами фортепіанної, скрипкової й гітарної музики здійснено камерні постановки опер «Наталка-Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Травіата», «Євгеній Онєгін», «Моцарт і Сальєрі», «Ніжність» та ін., відроджено напівзабутий жанр концертів-вистав («Бузок» за творами С.Рахманінова, вечір російського романсу «Я вас любил» та ін.).
У творчому складі з’явилися хореографічний ансамбль «Терен», фортепіанний квартет «Арс Куарта», струнний квартет «Каприс-класік». З появою концертного органу швейцарської фірми «Шпет», який визнано одним із найкращих в Європі, у творчу діяльність філармонії увійшов цілий пласт музичного мистецтва, якого не було раніше.
«Ми співпрацюємо і з багатьма зарубіжними партнерами, — говорить Генеральний директор Національної філармонії України, заслужений діяч мистецтв України Дмитро Остапенко. — Для поширення інформації про наш творчий потенціал використовуємо сучасні комунікаційні засоби, зокрема, свій сайт в Інтернеті. Нам вдалося зберегти практично всі художні колективи, а тепер творчий склад філармонії постійно поповнюється. На жаль, існують ще проблеми, які потребують невідкладного вирішення, зокрема, питання оновлення кадрового складу. Відміна контрактної форми трудових відносин обмежує можливості залучення до співпраці творчої молоді, адже ми не можемо звільняти працівників, які досягли пенсійного віку і втратили конкурентноздатність, без їхньої згоди. На мою думку, треба унормувати систему договірних відносин через відновлення контракту».
