У цій урочистій події взяли участь удова Ніна Рябенька, члени Комітету з Національної премії України ім. Т. Шевченка Борис Олійник та Іван Драч, посол Німеччини в Україні Крістоф Вайль, художній керівник Донецького театру опери і балету Вадим Писарєв, представники місцевої влади, друзі та односельці. Земляки достойно оцінили внесок Василя Рябенького у розвиток українського мистецтва. Він посів почесне місце поряд зі своїми видатними земляками: скульптором, кінорежисером Іваном Кавалерідзе, автором славетного «Запорізького маршу» Євгеном Адамцевичем; письменником, воїном УНР Борисом Антоненком-Давидовичем, ученим-фізиком Абрамом Йоффе та іншими.
Теплі слова пролунали від Івана Драча, Бориса Олійника, а Крістоф Вайль зачитав листа від німецької режисерки Мари Курочки, яка була постановником «Летючого Голландця» (за цю роботу творчий колектив і зокрема Рябенький отримали найвищу нагороду нашої держави — Шевченківську премію. От тільки Василь Іванович посмертно...)
На стенді музею представлені фотографії Василя Рябенького, його інтерв’ю, вірш-присвята екс-головного диригента Донбас Опери Василя Василенка під назвою «Капітан», який був написаний 3 грудня 2008 р.), афіша «Летючого Голландця», люлька і тютюн, окуляри, годинник, срібна статуетка «Балерина». Поряд на манекені — смокінг, в якому директор театру зазвичай зустрічав гостей біля входу в Донецьку оперу.
Удова Василя Івановича, Ніна Рябенька подякувала землякам: «Я хочу вклонитися роменській землі, яка подарувала мені 34 роки щасливого життя з такою людиною. Василь дуже любив цей край, любив людей, цінував дружбу...»
До останньої хвилини свого життя Василь Іванович не залишав свій колектив і свій театр. Але його серце не витримало.
Учасники церемонії відкриття меморіального куточка Василя Рябенького в Роменському краєзнавчому музеї, поклали квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку та на могилу Василя Рябенького, якого поховано на цвинтарі у рідному селі Гудими Сумської області.
