Днями Львівська національна галерея мистецтв представила відреставрований іконостас із собору Архангела Михаїла с. Гумниська (Буського району). Цей захід приурочили до 200-річного ювілею Маркіяна Шашкевича — видатного поета, зачинателя нової української літератури в Галичині, священика, громадського діяча, речника відродження західноукраїнських земель, письменника, засновника літературного гуртка «Руська трійця» та ініціатора видання альманаху «Русалка Дністровая».
— Кожен день царські ворота цього іконостасу під час церковної служби (1838 року) відкривав отець Маркіян Шашкевич, а тому вони мають не лише велику мистецьку цінність, але й меморіальну. У Львівську картинну галерею іконостас було передано в першій половині 1990-х років, він зберігався в її філії — фондових приміщеннях Олеського замку, — розповів генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Борис ВОЗНИЦЬКИЙ. — Реставрація іконостасу проводилась впродовж 2008—2009 років співробітниками Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, яким керує Мирослав Откович.
Відреставрований іконостас невеликий, класичної будови, п’ятиярусний. Складається з намісного ряду із царськими воротами та дияконськими дверима, празникового, апостольного із центральною іконою іконостаса «Моління» (Деісус), пророчого ряду та Розп’яття із Пристоячими — Богородицею та Іваном Богословом, котрі вгорі собою увінчують іконостас. Іконостасні образи є різностильовими і різночасовими: ікони намісного ряду — «Богородиця Дороговказиця» та «Христос Учитель» написані в XIX столітті, але більшість ікон виконано майстрами-іконописцями кінця XVII — початку XVI—II століть, котрі представляли славнозвісну Жовківську школу малярства.
Втім, село Гумнисько пов’язане не лише з пастирською службою отця Шашкевича, а й із його особистим життям. У травні 1838 року Маркіяна, після закінчення Львівської духовної семінарії, було висвячено на священика, і він, щойно одружившися з Юлією Крушинською, був направлений на церковну службу. Село Гумнисько — перша церковна парафія, в якій він прослужив чотири місяці. Там він провів і свій медовий місяць. Пізніше були інші душпастирські парафії, але всі у віддалених селах: Нестаничі Холоївського деканату та Новосілки Глинянського деканату, де й помер від туберкульозу Шашкевич (йому було усього 39 років) і похований на сільському цвинтарі. Вдові отця Маркіяна Шашкевича, котра прожила з ним лише п’ять років, Бог дав довгий вік: вона дожила до 92-річного віку, пережила не лише свого чоловіка, але й двох синів: Святослава, котрий помер не доживши й року, та Володимира, котрий, як і батько, помер від туберкульозу 1846 року. Побачила Юлія Крушинська в 1891 році і величне перепоховання свого покійного чоловіка на Личаківському цвинтарі у Львові, яке було приурочено до вісімдесятиріччя від дня його народження.
2011 року відзначатимемо 200-річчя з дня народження отця Маркіяна Шашкевича. До цієї поважної дати у Львові планується зробити багато: видати зусиллями громадської організації «Мистецький фонд імені короля Данила» альманах «Русалка Дністровая», який був написаний у Львові ще 170 років тому, але так жодного разу тут і не видавався, встановити меморіальну дошку на вулиці Вірменській, 35, де в 1830-ті роки була гімназія, в якій навчався поет, встановити літературну премію імені Маркіяна Шашкевича, вперше на сцені Львівського оперного театру виконати його симфонічні твори та оперу «Олена», партитура якої зберігається в Науковій бібліотеці ім. В.Стефаника НАН України і вельми зацікавила Мирослава Скорика. До речі, немає і сьогодні повного академічного зібрання творів «Руської Трійці», а є лише однотомник, укладений відомим літературознавцем, фольклористом академіком Михайлом Возняком ще 1912 року! Але найважливіше — відновити церкву Святого Духа, яка була збудована ще у XVIII столітті при Львівській духовній семінарії і де в 1830-х роках вчився Маркіян Шашкевич. Нагадаємо, у вересні 1939-го під час бомбардування церква була зруйнована і сьогодні про неї нагадує лише вціліла церковна дзвіниця, в якій вже 20 років розміщений музей «Русалка Дністровая», а поруч із дзвіницею — пам’ятник Маркіяну Шашкевичу. Відбудована церква Святого Духа, де зберігатиметься і відреставрований іконостас з церкви Архангела Михаїла села Гумниська, разом з музеєм та пам’ятником становитимуть єдиний великий меморіальний комплекс пам’яті Маркіяна Шашкевича у Львові.
ДОВIДКА «Дня»
Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811 року в селі Підлісся Золочівського повіту в Галичині, в родині священика. Вчився у Львівській та Бережанській гімназіях, а з 1929 року — у Львівській духовній семінарії. В 1833—1837 роках заснував Галицьке літературне об’єднання «Руська Трійця». Збирав усну народну творчість, писав поезію, прозу, перекладав сербську, чеську та польську поезію. В 1833—1834 роках видав фольклорні збірники «Син Руси» та «Зоря». А в 1837 році разом з Я. Головацьким та І. Вагилевичем уклав альманах «Русалка Дністровая», який вийшов у Будапешті. Альманах був написаний мовою, наближеною до тої, якою говорив і думав простий народ. Помер 7 червня 1843 року в селі Новосілки, де й був похований. А 1891 року відбулося його перепоховання на Личаківському цвинтарі у Львові.
