Змінюються епохи, покоління, міняється побут і соціальні ідеї, проте твори художників лишаються живим літописом часу. Проект Київського музею російського мистецтва під назвою «Ars sovietica: різноманіття етносів і стилів» знайомить публіку з нашим недавнім минулим. Це друга виставка в рамках циклу «Реалізми XX сторіччя». Організатори вернісажу знайомлять глядачів із частиною музейної колекції «Мистецтво народів СРСР». В експозиції можна побачити розмаїття національних і фольклорних традицій різних регіонів колишнього СРСР. На виставці представлено понад 100 художніх творів другої половини XX сторіччя. Сьогодні стиль відомих майстрів, який склався у минулому сторіччі, став предметом цікавості до різних мистецьких шкіл, а роботи екс-радянських художників усе частіше почали з’являтися на торгах відомих аукціонних будинків. Це говорить не тільки про зростання інтересу до соцарту вітчизняних та іноземних колекціонерів, а й про те, що мистецтво XX сторіччя є невід’ємною частиною історії світової художньої культури.
До експозиції ввійшли твори відомих російських, українських, узбецьких, грузинських, азербайджанських і латвійських художників. Розквіт їхньої творчості співпав не лише з процесом удосконалення національних і фольклорних традицій, а й з цікавістю до художніх практик модернізму, пошуком нових засобів увиразнення й індивідуальної пластичної мови. Роботи майстрів: Д. Мірзашвілі, С. Джяукштаса, Т. Наріманбекова, Д. Байрамова, М. Азламазяна, В. Озолса, Л. Свемпа, П. Оссовського — високопрофесійні; їхні автори прагнуть завершеності композиції, що додає витворам оптимістичного звучання: у гармонії та колориті.
Практика пересувних виставок, яка, на жаль, нині зникла, раніше давала можливість глядачам знайомитися з творчістю художників із різних куточків колишнього Союзу. «Це було хороше починання, однак зараз перевозити витвори мистецтва дуже дорого й небезпечно, — сказав «Дню» директор Музею російського мистецтва Юрій Вакуленко. — Тому перспективи ознайомлення мешканців інших регіонів із музейними експонатами можуть розвиватися з урахуванням сучасних електронних технологій. Зокрема, ми плануємо встановити у залах нашого музею WEB-камери й передавати інформацію, зображення експонатів виставки на екрани, змонтовані на вулицях, площах та в музеях інших міст. Таким чином будь-який бажаючий зможе подивитися виставку й доторкнутися разом із нами до живого літопису часів»...
