Днями мініатюрність галереї «Ірена» набула концептуального
значення: всі, хто завітав на відкриття першої персональної виставки Наталії
Пастушенко «Вироби з риби», мали нагоду відчути себе повноцінними шпротами,
туго напханими в естетську бляшанку.
Представлені в експозиції роботи мимоволі викликають у глядача певну
прострацію сприйняття. Яскраві, насичені, іноді люмінесцентні кольори утворюють
експресивний згусток емоцій. Одначе цю галасливу й радісну техніку Наталія
застосовує для реалізації доволі похмурих і жорстоких сюжетів. Риби — ці
мудрі й мовчазні істоти, надійно ув'язнені в релігійних і міфологічних
сюжетах, у графічних мареннях Наталії, то шматують ногу сумної дівчини,
то вигризають дірки в сукні іншої, то зухвало лізуть тунелями стравоходів,
щоби порозкошувати в якомусь жіночому шлункові. На інших картинах зображено
вагітних мутантами жінок. Чи відчувають ці героїні себе щасливішими, ніж
потопельниця, в нутрощах якої вже вирують водорості, а навколо байдуже
плавають ті самі маніакальні риби, — питання риторичне. І все ж, попри
весь песимізм, картини Наталії Пастушенко теплі, наївні, життєрадісні,
як піонерське свято. Сама художниця зізнається, що дисонанс між сюжетом
і технікою його викладу — не концептуальний: «Просто я цікавлюся абсурдом,
люблю чорний гумор. Загалом, настрій цієї виставки — сума істерики, радості
і безвиході».
На вернісажі панував піднесений настрій. Адже найпохмуріший сюжет художниця
долає бадьорою декоративністю своїх робіт. Це не перший парадокс Н. Пастушенко:
зроблені нею декорації для тінейджерської телепрограми «Світ Nova» (СТБ)
так само чудово компенсують банальність і сірість ведучих. Ще один вдалий
цьогорічний дебют молодої художниці — оформлення «смолоскипівської» книжки
новел С. Касьянової «Моя мурашина правда».
Отже, цього року графічний досвід Наталії Пастушенко збагатився важливим
еволюційним кроком: після «книжкових» мурах і тарганів постали «вироби
з риби». З дуже жорстокої риби.
