Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Зірки, майстри та молодь

Цьогорічний фестиваль «Київські музичні прем’єри» був водночас очікуваним і несподіваним
9 грудня, 2020 - 10:01
ВИСТУПАЄ ВІДОМА СКРИПАЛЬКА БОГДАНА ПІВНЕНКО / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Як і «Київ Музик Фест», — це один із найстаріших і найавторитетніших форумів Національної спілки композиторів України, а точніше — її Київської організації. Він проводиться з 1989 року. Спочатку був суто столичним заходом, потім — всеукраїнським і ось уже понад 20 років є міжнародним.

На цей фестиваль Україна й світ очікують завжди. Майже щороку останнім часом виникає небезпека його зникнення, головним чином через брак фінансування, але, немов Фенікс із попелу, форум щоразу відроджується, знаходить нові сили, на радість численним шанувальникам. Подиву гідний ентузіазм, із яким оргкомітет, готуючи програму, примудряється весь час утримувати «бронепоїзд під парами на запасному шляху».

От і цього року до кінцевого моменту ніхто не знав чи фестиваль усе ж відбудеться. Та, коли впевненість з’явилася, програма постала одразу.

ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЇ

«Київські музичні прем’єри-2020» пройшли у Великій концертній студії Будинку звукозапису Українського радіо із дотриманням карантинних вимог. Усі вісім концертів записувалися, їх також можна було прослухати в онлайн трансляції, що цілковито лежить у руслі загальних тенденцій концертного життя останнього часу.

Програма кожного фестивального дня будувалася за принципом контрасту: о 16 годині камерний або хоровий концерт, о 19-й — оркестровий. Було виконано 44 твори 31 композитора. Звичайно, в нинішніх умовах світової пандемії дуже важко дотриматися міжнародного статусу. Проте, крім української музики, на фестивалі звучали твори представників Казахстану, Канади та Швеції (у концерті молодого колективу, котрий тільки-но набирає популярності в українських професійних музичних колах — Струнного квартету імені Левка Ревуцького).

Узагалі кожна імпреза мала якусь особливість, родзинку, що є безумовною заслугою організаторів фестивалю на чолі з музичним директором, головою НСКУ Ігорем Щербаковим (його «стаж» на цій посаді налічує вже понад 20 років!) і виконавчою директоркою Ольгою Кононенко.

ЮВІЛЯРИ І СУПЕРЗІРКИ

Вершиною-кульмінацією, яка задала високу планку всьому проєкту, став концерт-відкриття з красномовною назвою «Дует ювілярів: Ігор Щербаков і Йожеф Ермінь». Адже саме цьогоріч колеги й друзі по життю, провідний український композитор Ігор Щербаков і один із найкращих вітчизняних піаністів Йожеф Ермінь відзначають свої знаменні життєві дати. Зрозуміло, що це був по суті авторський концерт першого і виконавський бенефіс другого.

Найсерйозніше інтерпретаційне навантаження припало на музикантів Національного камерного ансамблю «Київські солісти» (художній керівник — Анатолій Васильківський). Цей колектив, створений 1995 року й успішно керований незабутнім Богодаром Которовичем, останнім часом відродився після певного забуття. Під орудою диригента Ігоря Пучкова (учня видатного професора НМАУ імені Петра Чайковського Алліна Власенка), який, після тривалого періоду роботи у Німеччині, з 2019-го почав працювати з «Солістами», оркестр знову набув чудову форму, ставши в один ряд із найкращими оркестрами України.

Програма становила парад концертів різних періодів творчості Ігоря Щербакова для ряду інструментів зі струнними. Причому склад солістів був, без перебільшення, суперзірковим: Богдана Півненко — скрипка («Покаянний стих», 1989), Олександр Лагоша — альт («Ariapassione-2», 2000), Оксана Литвиненко — віолончель (Елегія-спомин «Там, за маревом...», 2018), Богдана Стельмашенко — флейта («Пам’яті Олега Ківи», 2008) і, нарешті, співювіляр Йожеф Ермінь — фортепіано («Motus», 2017 і Концерт № 1, 1996). Окрім опусів Щербакова, піаніст представив також прем’єру спеціально написаної для нього дуже красивої «Присвяти» його дружини, відомої львівської композиторки Богдани Фроляк.

Імпреза вразила щирістю, яскравою емоційністю, надзвичайною виразністю, драматургічною вибудованістю. Захоплена і вдячна публіка практично одностайно визнала її однією з найкращих у фестивалі.

Наступним «відкриттям» «Київських музичних прем’єр-2020» став хоровий концерт до 275-річчя композитора Максима Березовського (1745—1777). Як не прикро, йдеться про черговий забутий державою ювілей видатного українця — єдиного вітчизняного митця, удостоєного звання академіка Болонської академії.

У пропонованій фестивальній програмі Камерний хор «Київ» під батутою невтомного ентузіаста хорової справи Миколи Гобдича представив публіці шість прем’єр новознайдених партитур — п’ять Максима Березовського та одну Андрія Рачинського, які нещодавно відшукала та ідентифікувала українська дослідниця Ольга Шуміліна. Як стверджує Микола Гобдич, ці твори не виконувалися понад 200 років!

Годі й казати, що вечір став сенсацією. Особливий інтерес викликав фінал імпрези, у якому прозвучали два духовних концерти на відомий текст «Не отвержи мене» Андрія Рачинського і його юного сучасника Максима Березовського — у початковій авторській редакції, яка істотно відрізняється від загальновідомого варіанта. Два прочитання — як два полярні світи: життєствердний і оптимістичний у старшого Рачинського і заглиблено-трагічний у його молодшого колеги. Що ж, таким було їхнє світосприйняття і так кожен із них бачив майбутнє...

Залишається лише подякувати Миколі Гобдичу, артистам його хору і соратникам за титанічну працю, високий професіоналізмі незабутні враження від геніальної музики, яка й через кілька століть продовжує відкривати нам усе нові глибини.

СЛУХАЄМО НОВИНКИ

Традиційною сторінкою «Прем’єр сезону» завжди був концерт із творів молодих композиторів. От і цьогоріч Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України підготував подібну програму. Художній керівник колективу професор Володимир Сіренко доручив її своєму учневі — диригенту Юрію Літуну, який прекрасно впорався із завданням. Серед творів, що прозвучали, найбільше запам’яталися яскравістю мислення, зрілістю форми й оркестрування «Сліди» Марічки Чабан, Концерт для флейти з оркестром Всеволода Сіренка (соліст — Ігор Єрмак) і «Паперові птахи» Сергія Леонтьєва.

Як завжди, високий виконавський рівень продемонстрували постійні учасники українських фестивалів Національний ансамбль солістів «Київська камерата» (художній керівник і головний диригент — Валерій Матюхін) та Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського радіо (художній керівник і головний диригент — Володимир Шейко).

Фінальним акордом «Київських прем’єр сезону-2020» став концерт-закриття «Затули мене крилом...» Він якраз припав на вечір п’ятниці 27 листопаданапередодні останньої суботи місяця, коли Україна й світ вшановують пам’ять жертв Голодомору. Тож цілком зрозуміло, що програма присвячувалася цій трагічній події.

У виконанні Ансамблю класичної музики імені Бориса Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики України (диригент — Богдан Пліш) прозвучали приголомшливі, вже не раз успішно апробовані у концертній практиці твори нашого живого класика, видатного метра української композиторської школи Євгена Станковича — пронизлива «Українська поема» для скрипки та камерного ансамблю (соліст — Назарій Пилатюк) і лірико-драматична «OperaRustici» для сопрано, баритона й камерного оркестру на вірші Бориса Олійника (солісти — Іванна Пліш та Олександр Бойко).

Між ними пролунав особисто мені поки мало відомий інструментальний Requiemвипускника Донецької консерваторії, а тепер киянина Євгена Петриченка у редакції для камерного оркестру і фонограми (зокрема, з надривними жіночими плачами-голосіннями). Не вдаючись до аналізу музики, наведу лишень один слухацький коментар із фейсбучної сторінки фестивалю: «Дуже важко слухати, але неможливо не слухати...»

Ось таким компактним і насиченим, різнобарвним і різножанровим, сенсаційним та емоційно наповненим був цьогорічний форум сучасної академічної музики. Попри всі складнощі нашого часу, свято відбулося й вже стало історією. Залишається тільки радіти, що ми стали свідками й учасниками цієї непересічної події.

Ольга ГОЛИНСЬКА, музикознавець
Газета: 
Рубрика: