Уперше в історії України голова Національного банку почала свою зустріч із ЗМІ фактично зі скарги. Вчора, близько п’ятої ранку 15 людей атакували будинок головного банкіра країни Валерії Гонтарєвої, закидавши його яйцями та пакетами з фарбою. «Мені, як людині, яка прийшла на державну службу для того, щоб робити реформи, це дуже неприємно», — сказала вона і додала, що Нацбанк перебуває зараз «під істотним тиском». Причина, за словами Гонтарєвої, полягає, зокрема, в тому, що він «наступив на хвіст олігархічним кланам, які вже не можуть отримувати в Національному банку ресурси, не маючи адекватних застав і капіталізації».
Екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко задав тон виступам опонентів Гонтарєвої. Основною його тезою стало твердження про те, що політика нинішнього керівництва НБУ не має нічого спільного зі стабілізацією, а його дії, починаючи з лютого цього року, більше нагадують розгойдування човна.
Звичайно, Гонтарєва із цим не могла погодитися і в своїх коментарях, як і багато її колег раніше, закликала зрозуміти, що Нацбанк — це «не курсостворюючий інструмент», згідно з Конституцією він відповідає виключно за цінову стабільність. Вона нагадала, що знає Яременка ще з 1998 року, і нинішня тема завжди фігурувала в їхніх дискусіях: «Я говорила, що курс має бути ринковий, він фіксований». Нацбанк не експортер і не імпортер, від нього не залежить платіжний баланс, зауважує Гонтарєва і просить своїх опонентів піднятися на вищий рівень, і, зокрема, не плутати гнучкість курсу з панічними настроями і його вільним падінням.
«Гнучкість курсу й інфляційне таргетирування, — говорить Гонтарєва, — це ті обов’язкові інструменти, які ми використовуватимемо, тому що іншого виходу немає. Інфляційне таргетирування і має привести нас до низьких процентних ставок і контрольованої інфляції. Саме за це Національний банк і відповідає». Вона пропонує учасникам дискусії подумати про те, що потрібно зробити в економіці, якими заходами можна виправити дисбаланси в зовнішній торгівлі. І поки це робитиметься, поставити Нацбанку завдання розробити заходи, за допомогою яких можна буде протриматися до тих пір, поки ці дисбаланси будуть усунені.
Великого відгуку цей заклик, на жаль, не знайшов. Хіба що професор практики фінансів Школи менеджменту MIT Sloan Андрій Кириленко зрівноважив свою критику Нацбанку реальними пропозиціями. За його словами, НБУ, як один з інститутів державності «нестримно втрачає кредит довіри». «І це, напевно, якось пов’язано з тим, що після липневої стабілізації зовнішньоторговельного балансу настали воєнні дії, агресія, і в результаті виникла ситуація, що називається пасткою, коли негативні очікування впливають на якісь фундаментальні процеси і один одного підстьобують».
«Сьогодні не зрозуміло, де дно (кризи. — Авт.), — зауважує професор, — і стає страшно, починається «бовтання», і в цьому випадку, як свідчить світовий досвід, негативні очікування необхідно гасити адміністративними заходами». «Я не підтримую таких заходів у принципі, — говорить Кириленко, — курс валют повинен визначатися на ринку. Але в екстраординарній ситуації пастки курс валют повинен коректуватися не маленькими і не адміністративними кроками і навіть не в змінах у формуванні валютного курсу, а чимось великим, структурним, певним стрибком. Ним може стати реформа «Нафтогазу», щоб усім стало зрозуміло, що назад шляху немає».
Чи запропонує таке вирішення Гонтарєва під час свого візиту до Вашингтона? Туди вона вилітає в середу, щоб обговорити перспективи співпраці України з Міжнародним валютним фондом і Світовим банком, а також узяти участь в осінніх щорічних зустрічах цих організацій, які пройдуть 10-12 жовтня у Вашингтоні. Заспокоюючи «валютні пристрасті», глава НБУ зауважила, що співпраця з МВФ забезпечить нам допомогу в усуненні дисбалансів, «щоб ми за півроку змогли відновити наш промисловий потенціал». «Як тільки ми його відновимо, ми з вами однозначно зможемо думати навіть не про курс 12,95 грн/$1, а знову про курс, як мінімум, 11,7 грн/$1», — упевнена вона.
А після круглого столу Гонтарєва вирішила перевірити ефективність валютної політики Нацбанку і під телекамерами купити в найближчому відділенні банку $200. На жаль, це їй не вдалося, причому їй навіть не пояснили причину. Найближчим відділенням банку виявилося відділення Ощадбанку Росії.
