Відійшовши від формату інтерв'ю, пані Галина одразу налаштувала на теплу атмосферну розмову. Познайомившись зі «школярками», вона розповіла про виклики переходу з художнього мовлення в різножанрове та вагу фаховості у нестандартних ситуаціях. Зокрема згадала недавній випадок, коли замість п’яти хвилин прямого ефіру перед трансляцією фольк-опери Євгена Станковича «Коли цвіте папороть» їй із колегою довелося вести сорок. Саме професійна музична освіта та досвід дають можливість вільно почуватися в контексті теми. «На місці спрацьовує фаховість людини. Сорок хвилин живого діалогу. Якби мені довелося говорити про політику, чи була б розмова такою змістовною?», – замислюється Галина Бабій.
Окрім того, радіоведуча розповіла про перший досвід прямих телерадіоефірів. «Це синтетичний двогодинний відрізок, який є і радійним, і телевізійним. Це не просто стрім на Фейсбуці, ми повинні працювати як телеведучі для радіослухачів. Спілкування має бути очі в очі і на камеру», – говорить пані Галина про складний, але успішний робочий ритм.
Про конвергентність, мультимедійність сучасних ЗМІ почалася навіть дискусія. Думку про застарілий формат радіо Галина спростувала: «За останніми даними, радіо виходить на дуже хороші показники по інтересу аудиторії. Радіо першим пішло в гаджети, в різноманітні програми, в різноманітні девайси. Існує багато електронних додатків. Саме молодь нас дуже гарно слухає. По-друге, радіо переходить на цифрову платформу: кабельне поступово починає зникати. Ми звучимо в інтернеті, який доступний усюди».
Є і ще одна добра новина! За спостереженнями пані Галини, в Україні «інтерес медіасфери до мистецьких подій більшає. По-перше, самі події робляться набагато яскравіше. В них набагато професійніше робляться промокампанії. Наприклад «LvivMozArt» почав свою рекламну компанію практично на другий день після того , як завершився попередній фестиваль», – зазначає Галина Бабій.
На популяризацію української музики та заповнення українського комерційного радіо- і телеефіру позитивно вплинули, на думку музикознавця, і квоти україномовного продукту на радіо. «Це стало стимулом для виконавців, і такий величезний потік якісного контенту привів до відновлення телевізійної музичної премії. Мені здається, що все рухається в правильному напрямі. Головне – системність. Якщо системно впроваджувати, дотримуватися динаміки, то показники будуть йти вгору», – запевняє гостя Літньої школи.
Згадали під час розмови і загрозу закриття унікального Стрітівського педагогічного коледжу кобзарського мистецтва. Це єдиний в Україні музично-педагогічний заклад І рівня акредитації, який готує фахівців зі спеціалізації «Народні інструменти». Музикознавець наголошує на унікальності цього навчального закладу: «Бандури немає більш ніде у світі! Це дуже локальний інструмент, але це ще один «стіночок» на «вишивці», якої немає в жодній «вишивці «світу. Для того, щоб щось жило, треба докладати зусиль, постійно нагадувати, репрезентувати, популяризувати…» Окрім фольклорних жанрів згадали і сучасні. Галина Бабій навіть пообіцяла «літньошколяркам» дізнатися про цікавих сучасних українських виконавців репу.
Поділилася пані Галина і своїм баченням «формату» газети «День»: «У газеті «День» немає гіперсарказму. Тут сповідується добро. Добро не на те, щоб приспати, а дати кожному світогляд із знаком «+». Дивитися в майбутнє з надією. Тут є прагнення не примусити, а запросити мислити критично. Дивитися на все з обох боків, але знаходити золоту позитивну середину».
ВРАЖЕННЯ
Христина САВЧУК, Київський національний університет імені Тараса Шевченка:
– Галина Бабій – неймовірна жінка, ерудованість й інтелігентність якої викликає захоплення. «Літньошколярки» мали змогу поспілкуватися про перспективу розвитку радіо як ЗМІ. Крім того ведуча закцентувала на необхідності критично мислити, тому що зараз надзвичайно великий інформаційний потік, з яким треба вміти впоратися. Пані Галина говорила про розвиток культурної журналістики та проаналізувала сучасний медіапростір України. А також розповіла про талановитих виконавців, які потребують уваги та популяризації завдяки нам – журналістам.
Ірина ЛАДИКА, Львівський національний університет імені Івана Франка:
– Найбільше мені запам’яталася порада пані Галини, яку вона дала нам на завершення зустрічі: «Вчитися, вчитися, вчитися!» І не керуватися прес-релізами, бо наші відчуття після події – важливіші. Дуже цікавою була дискусія щодо майбутнього радіо, його конкурентності на медіаринку порівняно з іншими видами ЗМІ, щодо перспективи паперової газети. Дуже цінно, що пані Галині були цікавими наші думки, роздуми, рефлексії щодо таких проблемних питань. Мій висновок після зустрічі – журналіст, навіть якщо він пише новини, навіть якщо мислить одразу словом, тобто працює на радіо, – має бути аналітиком, має простежувати тяглість подій, слідкувати за ними, знати передісторію, цікавитися наслідками. Цього страшенно бракує сучасній українській журналістиці, яка лише «збирає вершки» інформприводів і забуває про них за кілька днів.
Ірина ПІЦЬ, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка:
– Приємна і відверта – такою видалася нинішня розмова з журналісткою, Галиною Бабій. «Критичне мислення дає нам найкращий результат. Воно об’єднує, навчає системно працювати» – такими словами розпочала бесіду пані Галина. Вразив її внутрішній світ та духовне багатство, а також – професійні поради та настанови. А також насамкінець Галина Бабій запросила нашу молоду команду побачити на власні очі творчий процес радіомовлення, щоб пізнати нову сферу масмедійного середовища. Тому з нетерпінням буду чекати зустрічі, аби отримати нову порцію знань та досвіду!
Літня школа журналістики відбувається за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні