До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка фахівці відділу культури, туризму, національностей і релігій Кременецької райдержадміністрації розробили туристичний маршрут «Стежками Тараса Шевченка по Кременеччині». Туристам розкажуть чимало цікавого про перебування у Волинській Швейцарії українського генія слова і малярства, запропонують тематичні екскурсії музеями райцентру і Почаєва. Зокрема, у Кременці Тарас Шевченко цікавився освітньою діяльністю одного із засновників вищої Волинської гімназії Чацького, котрого згодом шанобливо згадує в повісті «Варнак». У «Художнику» описує польського історика і громадського діяча Лелевеля, який свого часу викладав у гімназії. До речі, 1922 р. у Кременці коштами жителів міста було надруковано «Малий Кобзар». Про це нині свідчить меморіальна дошка по вулиці Словацького, 1. Пам’ятний знак є і на Архієрейському будинку Свято-Успенської Почаївської лаври, де мешкав Шевченко, працюючи за завданням першої Археографічної комісії 1846 р.
Як розповів «Дню» начальник відділу промоції району та аналітично-гуманітарних програм виконавчого апарату Кременецької райради Микола Матвіюк, Шевченко виїхав на територію двох новоприєднаних до складу Російської імперії губерній — Волинської та Подільської, зокрема, отримавши спеціальне завдання змалювати монастир. Тоді він виконав чотири акварельні роботи, зобразивши у різних ракурсах Почаївську святиню. У прилеглих селах Шевченко записав чимало фольклорного матеріалу. Там він мав зустріч з останнім свідком гайдамацьких повстань в Україні — старим Варнаком. У Кременці він почав писати свій твір, поклавши в його основу розповіді очевидця, згадуючи Кременець, Почаїв, річку Ікву. За словами Миколи Матвіюка, є відомості, що в Почаївській Свято-Успенській лаврі Тарас Шевченко зустрівся з відомим польським скрипалем Каролем Ліпінским, який свого часу давав спільні концерти з Ніколо Паганіні.
