«1+1» СФОРМУВАЛА КОМАНДУ ОСОБИСТОСТЕЙ»
Олександр РОДНЯНСЬКИЙ, генеральний продюсер «1+1»
1. Можна сказати, що зміни на українському телевізійному ринку визначено
появою кількох нових гравців, що серйозно претендують на увагу широкої
аудиторії. Із затхлого, маргінального, провінційного і далекого від реального
життя засобу масової інформації, яким був телевізійний ефір України, все
перетворилося на живе, дійове, часом суперечливе, дискусійне і тим більш
цікаве поле діяльності молодих, активних і енергійних особистостей.
2. Заважає бажання владних і опозиційних структур, економічних і культурних
середовищ впливати на ТБ. Чомусь вважається, що погано, коли впливає влада.
А коли впливає група дружніх осіб, це добре? «Заважає» — це умовність,
правила гри, і я б не називав це чинником, що гальмує розвиток ТБ.
3.Заангажованість... Поговорімо спершу про політичну ситуацію, наскільки
заангажовані партії, великий бізнес, регіональна еліта, адміністрації.
Якщо вони можуть бути заангажовані, то, природно, можуть бути заангажовані
й засоби масової інформації. Це питання правил гри, норм поведінки, прийнятих
у тому чи іншому ЗМІ. Хтось уміє справлятися з заангажованістю засобів
масової інформації красиво, відображаючи позицію структури, яка його фінансує
або підтримує, об’ємно, а не плоско, тим самим даючи можливість глядачеві
судити про повноту процесів, що відбуваються в країні. В іншому випадку
це відбувається некрасиво, вульгарно, ідеологічно. У цьому сенсі є перспективи:
у той момент, коли економіка країни заживе так, що на ринок почнуть викидати
велику кількість товарів і для того, щоб вони купувалися краще, виробники
цих товарів витрачатимуть величезні гроші на рекламу — з’явиться той рекламний
ринок, за рахунок якого зможуть жити засоби масової інформації. У такій
ситуації ЗМІ стануть фінансово незалежними.
4. Українське телебачення завжди було, є і буде частиною загальноєвропейського
телебачення. Просто раніше воно було на його задвірках. Тому всі «нові
технології» доходили до нас років через п’ятнадцять після їх появи. Сьогодні
внаслідок того, що у нас з’явилися телекомпанії, максимально зацікавлені
у швидкому розвитку, можна без сумніву стверджувати, що нові технології,
пов’язані з інтерактивним телебаченням, із технічними можливостями віртуальних
студій, — все це з’явиться у нас швидше, ніж у західноєвропейських телевізійних
компаніях, які сформувались і живуть стабільним життям. У них сьогодні
все чудово. Для того, щоб змінити ситуацію і вийти на новий технологічний
рівень, їм треба відмовитися від низки дорогих і добре працюючих технічних
рішень. А нам просто треба переступити через дві-три сходинки. Те, що пов’язано
з інтерактивним телебаченням, безсумнівно, цікавить «1+1» внаслідок збігу
технологічної революції з обраною свого часу концепцією каналу.
5. Ведучий... Для нас це питання принципове. Зокрема, я вважаю найбільшим
успіхом те, що «1+1» сформувала команду особистостей, до яких всерйоз почало
ставитися українське населення.
Ми не створюємо ілюзій, що стати ведучим дуже легко. Для цього треба
повчитися і щось зрозуміти про життя і про себе, а потім почати розмовляти
з людьми так, щоб їм було це цікаво.
Дуже набридла ситуація абсолютної професійної непридатності, яку породжено
відсутністю професійних критеріїв. Наше завдання — сформувати ці критерії.
«УКРАЇНСЬКЕ ТБ ЗАКІНЧИЛОСЯ ТРИ РОКИ ТОМУ»
Микола ВЕРЕСЕНЬ, заступник генерального продюсера «1+1»,ведучий програми
«Табу»
1. Три роки тому в нас існували тільки елементи телебачення. Не можна
не пригадати досить енергійних спроб ММЦ «Інтерньюс», «Нової мови». Я не
став би говорити, що це були у всьому успішні спроби, але їм, звичайно,
треба віддати належне. Існували також спроби копіювати деякі російські
зразки, які, у свою чергу, були скопійовані росіянами. Але ТБ в Україні
як якесь цілісне розуміння того, що відбувається в світі, напевно, виникло
з появою «1+1». Тепер у нас є українське телебачення. І воно вже навіть
не українське — це просто телебачення. Якраз українське ТБ закінчилося
три роки тому. Мені здається, що не існує національного телебачення. У
світі сучасної культури існує тенденція уніфікації: все, починаючи від
спорту і закінчуючи мистецтвом, не має національних відмінностей, усе транснаціональне.
Тому ми або говоримо про ТБ, або про національне ТБ. Коли звучать слова
«національне телебачення», я дуже морщуся.
2. Cпроби політичних партій та фінансових лідерів якимсь чином впливати
на розвиток ТБ не можуть спричинити нічого гарного, тому що тут свої правила.
Правильно тільки, коли фінансист або політик пропонує гроші і каже: «Ось
вам кошти... Мене цікавить, щоб не було збитків». За цим принципом працює
нормальне ТБ.
3. Заангажованість українського телебачення значна. Вона, без сумніву,
має і політичний, і фінансовий характер. Але нині створюється певна система,
в якій заангажованість так чи інакше буде вміщена у вузький спектр. І от
з якої причини: політикові або фінансисту, який інвестує ТБ, рано чи пізно
буде приємно сказати, що «до цієї позиції свого ЗМІ я не маю стосунку,
вона об’єктивна». Дедалі більшу роль буде відігравати довір’я глядачів,
читачів та ін. Відповідно ТБ повинно ставати об’єктивним. Крім того, дуже
важливо в будь-якому питанні, пов’язаному із владою, досягнути упевненості
в собі й усвідомлення того, що тебе повинні поважати. І тоді жодна влада
не знайде в собі сили, щоб тиснути. Не повинно виникати враження, що хтось
когось ангажує. Це взаємний, обопільний процес. Тобто провина за подібний
тиск однаковою мірою — 50% на 50% — лежить як на силових впливових структурах,
так і на самих ЗМІ.
4. У мене буде нескромна відповідь, тому що «1+1» — це сама по собі
нова технологія на українському ТБ. Якщо говорити конкретно, то я вважаю,
що сукупний продукт, який був досягнутий нами під час передвиборної кампанії,
— це шоу «5 х 5», учасниками якого був Лаврентій Малозонія, В’ячеслав Піховшек,
Олександр Роднянський і, напевно, я. Це, в принципі, абсолютно нова річ,
яка дає величезну перспективу для розвитку, адже там було безліч знахідок.
5. Чим відрізняються наші ведучі від західних? Я думаю, що відсутністю
освіти, звичайно. Відсутністю розуміння того, яка їхня роль. У нас іще
дуже сильні менторські, патерналістські тенденції. У принципі, це брак
журналістської освіти, розуміння того, на чому грунтується журналістика.
У цьому — найбільша проблема. Згодом її буде розв’язано. А поки що продовжують
викладати все ті ж люди. Студенти вчаться у все тих же викладачів. Люди,
які ніколи в житті не склеїли двох планів, не написали двох рядків, не
сказали двох речень по радіо, вчать журналістиці інших людей.
ТБ БУДЕ ЗАХИЩАТИ ПРАВА МЕНШИН
Юрій МАКАРОВ, ведучий програми «Телеманія»
1. По-перше, глядач став дивитися українське телебачення. По-друге,
професійний рівень телевізійних компаній зріс незрівнянно. Те, що три роки
тому починала робити «Студія «1+1», було справжнім проривом, сьогодні це
вже рівень будь-якої поважної компанії, пересічний рівень. По-третє, надзвичайно
загострилася конкуренція.
За ідеєю, ТБ в найближчому майбутньому має піти шляхом диверсифікації.
Тобто сьогодні є канали, які працюють на наймасовішу, сімейну аудиторію,
— це великі канали. І є окремі маленькі канали, які намагаються працювати
за принципом великих. Вони не розуміють, що якщо вони працюють на контрпрограмування
проти великих компаній, вони все одно не в змозі відтягнути ту аудиторію,
яка за «1+1», за «Інтером» або УТ-1. Не треба боротися за «відкушування»
цього пирога, відтягання глядача із 75% масиву. Треба зрозуміти, хто залишився
в 25%, і працювати із цією аудиторією. Таким чином починає дотримуватися
«право меншини». Це називається «невидима рука Адама Сміта», ситуація,
коли людина, діючи в інтересах власної вигоди, робить добро для всіх.
2. Творчі амбіції окремих або більшості телевізійних працівників. Насамперед
ти повинен подумати про те, чим ти будеш цікавий аудиторії. І тільки в
десяту чергу думати про те, «який я буду класний, якщо зроблю те-то і те-то,
та ще й у кінці вірші прочитаю...»
4. Дай Боже справитися з існуючими. Комп’ютерна обробка зображення...
Віртуальні декорації... Це не так важливо. Важливі нові ідеї, важливі емоції,
які здатні викликати емоції у відповідь.
5. Відмінність українських телеведучих стирається в міру того, як загальний
вигляд нашої людини наближається до загального вигляду людини у всьому
розвиненому світі. Я в цьому сенсі абсолютно переконаний, що який-небудь
Микола Вересень або яка-небудь Оля Герасим’юк абсолютно нормально виглядали
б в Україні через 50 років. Вони вписалися б, не виглядали б анахронізмом.
Це всі персонажі, які втілюють якоюсь мірою тип людини ХХI століття, людини
освіченої, розкутої, ненахабної, вільної, доброзичливої. Телеведучий зобов’язаний
любити свого глядача. І ще. У принципі, в нас абсолютно не розвинена традиція
висловлювання вголос, чіткого формулювання думки — на відміну від західних
колег, для яких це природно.
ТІЛЬКИ В БОРОТЬБІ ГИНЕ СІРА ЗАЗДРІСТЬ
Ольга ГЕРАСИМ’ЮК, ведуча програми «ТСН. Особливий погляд»
1. За три роки існування в ТБ-просторі країни «Студії «1+1», мені здається,
у нашому телебаченні затихли спроби боротися з яскравим конкурентом шляхом
наклепів, рахуванням грошей у чужих кишенях, чвар, дитячим «обзиванням»
одне одного в доступних ЗМІ. Без найменшого сорому перед глядачем, якому
просто хочеться дивитися «гарний телевізор». Сьогодні, здається, утверджуються
спроби творчої конкуренції. І хай живе вона, тому що тільки в такій боротьбі
гине сіра заздрість.
2. Заважає слабкий професіоналізм і брак доброї журналістської ТБ-школи;
погане знання як української, так і російської мови, котрі, як відомо,
не просто засіб спілкування; очевидна нездатність творити по-своєму, а
не «злизувати» в сусідів, що лише підкреслює провінційність.
3. Заангажованість — запитання риторичне. Перспективи ті самі, що й
завжди в журналістиці: залишатися чесною людиною і пам’ятати, що Страшний
Суд можливий. У крайньому випадку, так припускають. Я знаю людей, котрі
намагалися дотримуватися такого правила, і досі вони почуваються добре.
4. Українські телеведучі відрізняються від західних тим, що українські
намагаються бути схожими на західних, а західні на українських — не намагаються.
У значенні іміджу на каналі «1+1» ведучих просять максимально використовувати
розум, слабких у цьому значенні звільняють.
ЗААНГАЖОВАНІСТЬ НАШОГО ТБ БУДЕ ПОСИЛЮВАТИСЯ
Алла МАЗУР, ведуча «ТСН»
1. Найважливіше: по-моєму, планку піднято вище. «Студія «1+1» з перших
днів своєї появи в ефірі стала серйозним конкурентом тим недержавним телекомпаніям,
які вже працювали в українському ефірі. І це спільне суперництво, необхідність
постійного пошуку привели до помітних змін навіть на традиційно консервативному
Першому державному каналі.
2. Заважає відчуття другосортності, а звідси зниження вимогливості до
себе, знання того, що десь за кордонами вже давно роблять краще, і тому
немає сенсу змагатися. І вибудовується своя, «внутрішня» система оцінок
на зразок «для нас і це добре». Тому успіху досягають ті, хто такий підхід
відкидає спочатку.
А загалом, побоююся, ТБ в Україні в найближчому майбутньому буде все-таки
більш політизованим, бо досвід сусідів показує, як можна використати з
політичними цілями навіть розважальні програми. А з розумними розвагами
на українських каналах як і раніше тугувато.
3. Заангажованість значна. Як і раніше має більш політичний характер
і в найближчий рік буде посилюватися.
4. Це, скоріше за все, питання не до мене: я тільки можу припускати
і мріяти про нові можливості для Служби новин. Скажімо, про можливість
прямого виходу в ефір із місця події. ТСН уже працювала в такому режимі
під час парламентських виборів. Хотілося б таким же чином реагувати на
інші гарячі події: люди в ТСН дозріли давно.
5. Кардинальної відмінності — що називається, «у самому зародку» — вже,
напевно, немає. Кращі українські телеведучі — яких, на жаль, небагато,
— керуються тими ж принципами, що і їхні західні колеги. Може, лише на
великих західних каналах, доступних українському глядачеві, рівнішим є
загальний фон: через те, що роками відпрацьована технологія дозволяє не
випускати в ефір слабко підготовлених людей. В Україні таке, на жаль, трапляється
нерідко.
А в «Студії «1+1» як і раніше головним є повага до глядача. І тому «лакмусовим
папірцем» при доборі ведучого є його професійна підготовка і ставлення
до справи. Мої колеги по студії, яких я дуже поважаю, — це яскраві, сильні
особистості, освічені, інтелігентні, зі своїм баченням світу. Вони цікаві
самі по собі — навіть поза передачами, які вони роблять.
УКРАЇНСЬКОМУ ТБ ЗАВАЖАЄ ПЕРЕДУСІМ ВУЛЬГАРНІСТЬ
Данило ЯНЕВСЬКИЙ, ведучий програми «Сніданок з «1+1»
1. Сталися революційні зміни, і, що особливо радує, їх темп наростає.
Телебачення перестало бути замкненою кастою людей, які роблять це саме
телебачення тільки і виключно для себе. У ньому, телебаченні, може реалізувати
себе будь-який громадянин нашої великої країни, але за тієї непомітної
умови, що йому є що сказати, він приблизно уявляє, як це зробити і, найголовніше,
його передусім цікавить:
а) те, про що він робить конкретний сюжет або конкретну програму,
б) люди, для яких він це робить.
2. Заважає передусім вульгарність як перекручена форма вияву української
національної ідеї, котра виникла після 1991 р. Наша батьківщина — дуже
великий географічний, культурний, історичний, політичний, інтелектуальний
простір. Тільки усвідомлення цього факту, помножене на цілеспрямовані й
наполегливі спроби всіх учасників телевізійного процесу піднятися до необхідного
рівня освоєння цього простору, спроможне забезпечити подальший і неухильний
розвиток нашого ТБ.
3. Я думаю, що будь-яка заангажованість — це не смертельно. Головне,
щоб ми при цьому:
а) не соромилися говорити про те, які інтереси — і, головне, навіщо
— ми відстоюємо;
б) відстоювали їх легально і в законному правовому порядку;
в) робили це на належному професійному рівні, поважаючи права наших
глядачів і колег, оскільки ми володіємо однаковою гідністю;
г) завжди пам’ятали, що найважливішим і основним у телебаченні є той,
хто його дивиться.
5. Ми освіченіші, але заробляємо менше порівняно з ними. Остання обставина
впливає позитивно, оскільки забезпечує могутній стимулюючий вплив.
№173 11.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
