18 і 19 жовтня глядачі телеканалу «Інтер» зможуть побачити фільм про найзагадковішу гору світу.
«Сніги Кіліманджаро» — так називається новий проект Андрія Цаплієнко. Таким чином Андрій та телеканал «Інтер» продовжують вже знайому телеглядачам тему «Вершини світу». Нагадаємо, що «Вершини світу» розпочалися з експедиції на найвищі точки України й Західної Європи. Рік тому команда відважних успішно здійснила сходження на Монблан і Говерлу. Також учасники експедиції досліджували культурні зв’язки гірських народів Європи, зокрема Франції та України.
Цьогоріч було поставлено нове завдання: піднятися на найвищу гору Африки — таємничу Кіліманджаро. Згуртована команда з десяти чоловік у вересні цього року досягла позначки 5895 метрів Африканського континенту. До речі, аналогічно з відомим циклом розповідей Ернеста Хемінгуея було названо сам проект.
НАЙБІЛЬШ ВІДЧАЙДУШНІ
До команди ввійшли Олександр Дмитриєв — керівник експедиції, два журналісти (Андрій Цаплієнко «Інтер», Дмитро Комаров «КП»), два оператори (Вадим Ревун, Олександр Деркач), бізнесмени, студентка й два професійних альпіністи. Усього — 10 учасників. Але не все так просто, як може здатися. Експедиція складалася з десяти учасників, але, за Танзанійським законодавством, кожен з учасників має обслуговуватися двома носильниками. Усього на гору підіймалося 34 особи: безпосередньо учасники, 20 носильників, один старший гід і три помічники старшого гіда. Але, на жаль, до кінця дійшли лише шість осіб з експедиції. Навіть такий досвідчений і безстрашний экстримал, як Цаплієнко, визнає, що фізично це було дуже важке сходження. Хоча 5895 метрів — це не найбільша висота, на якій вдалося побувати інтерівцю. «Особисто для мене ця експедиція була важлива й тому, що всі ми були безпосередніми учасниками сходження на гору Кіліманджаро. Ми зрозуміли, що людські можливості великі, але не безмежні. Багато хто з нас переоцінив себе, — ділиться враженнями пан Цаплієнко. — Десь на висоті 5700 метрів я почав відчувати страшенне кисневе голодування. Сили почали зменшуватися, хоча, оцінюючи маршрут заздалегідь, я вирішив, що він не складний для мене, але очевидно я недооцінив і маршрут, і умови. На гору практично заповз. І дійсно був момент, коли я подумав, що не варто. Але бажання зняти фільм перемогло».
Олег Логвінов, генеральний директор компанії «Конті», також зазначив, що сходження на гору — «це не лише яскраве враження, це ще й вияв сили, волі, мужності, це придушення в собі слабкості. Учасники проекту змогли довести, що такі цінності таки мають право на життя, й про них не можна забувати. Лише мужність робить нас справжніми й живими».
ДОРОГЕ СХОДЖЕННЯ
Основна мета сходження була визначена спочатку: показати культуру, історію, звичаї, традиції, таємниці, якісь закриті для сторонніх очей ритуали племен, що мешкають поблизу підніжжя Кіліманджаро. На сьогодні, це, мабуть, найдорожчий документальний проект в Україні. Як зазначили організатори проекту, сума, яку треба заплатити для того щоб просто перебувати на території Національного парку становить 633 у. о. Окремо альпіністи ще платять за страховку, за евакуацію й так далі. «Але треба пам’ятати, що це Африка. І виходить, що гроші, які ти платиш, просто летять в нікуди. Можна сподіватися лише на себе й своїх товаришів», — говорить Андрій.
Цікаво, що під час експедиції відбувалося багато незвичайних, навіть містичних речей. Детально про це Андрій Цаплієнко обіцяв розповісти в самому фільмі. Але кореспонденту «Дня» дещо вдалося дізнатися. Практично всіх учасників, без виключення, щоночі, переслідували кошмари. І навіть декому не допомогла дуже хороша психологічна й фізична підготовка. Вони зійшли з дистанції.
НАУКОВОМУ КІНО — БУТИ!
Зазначимо, що Андрій Цаплієнко та його команда вкотре підкоряють не лише гірські вершини, але й вершини українського наукового кіно. «Та все ж це ще залишається принципово новою роботою для нас, оскільки донедавна за роки незалежності документальне науково-популярне кіно було забуте, ми потроху відроджуємо цей жанр. І хочемо, щоб для наших телеканалів це стало однією з тих ніш, які модно й необхідно заповнювати. Сподіваємося, що ця робота у нас вдалася», — говорить Андрій.
