Телебачення без дискусії, без гострих тем, без авторських концепцій, без журналістського слова в ракурсі власного бачення важко назвати навіть простим ретранслятором. Телебаченню необхідна різноманітність. І поряд з легким, розважальним відео для балансу завжди необхідний серйоз. Але не той, який зветься «високочолим розмірковуванням». Серйоз на ТБ — це також шоу, нехай частіше за все і з префіксом «ток». Авторські програми каналу «1+1», які всі до жодної апелюють до жанру ток-шоу, з наступного тижня повертаються до телеефіру. З ними перетворюється й новий 12-й телесезон каналу, на якому подібні програми можна вважати корифеями української телевізійної ток-шоу культури.
Так, кредит довіри, який завоювала програма Ольги Герасим’юк «Без табу», вже важко вимірювати цифрами рейтингів, масштабами популярності, кілограмами листів до редакції. На цю передачу люди приходять з проблемами, до яких частіше за все підходить слово лихо. І їм допомагають. Іноді справою, іноді морально. Для глядачів останнє набагато вагоміше. Спостерігаючи за долями героїв «Без табу», ми часто піддаємо оцінці свої критерії моралі, чесності, доброти та порядності. За великим рахунком, програма Герасим’юк із приватних замальовок нелегкого життя за ці роки виросла у великий соціальний проект. А це саме те завдання, яке ставить собі нерозважальне ТБ — бути «вокс популі». Головне досягнення авторів — давно налагоджений «зворотний зв’язок» з аудиторією. Команда «Без Табу» у вирішенні виявленої проблеми не обмежується одним лише ефіром, а «веде» своїх героїв далі. У новому сезоні Ольга Герасим’юк випускає ще кілька історій, які примушують замислитися, а можливо, й порадiти за позитивне їх закінчення. Адже надія — останнє і невід’ємне право кожного громадянина без будь-якого табу думати про краще.
Такому стабільному бренду, як програма «Епіцентр», якраз навпаки доведеться видозмінитися і по-новому заговорити з глядачем. Її автор та ведучий В’ячеслав Піховшек завжди хотів робити програму у «своєму форматі», проект, де він би міг говорити про те, про що хотів, скільки хотів і з ким хотів. Усі ці параметри збіглися з тим, чого бажали і багато глядачів, тому «Епіцентр» і став найбільш резонансним ток- шоу кінця 90-х. 2-го жовтня найгучніший політичний проект «1+1» знову повертається в ефір каналу. За словами ведучого, вперше він сконцентрований тільки на своєму улюбленому дітищі і не виконує більше жодних керівних або курируючих функцій на каналі. Завдання нового «Епіцентру» — надавати достовірну інформацію про політику, яка формує життя України і навіть світу, але не потрапляє в кадр і залишається поза межами видимості глядачів. До того ж, усе це доведеться обговорювати. Так що програма перетворюється на своєрідний прес-клуб. «І вороги, і прихильники цієї телепрограми не насміляться заперечувати, що і погані, і хороші прогнози «Епіцентру» зазвичай здійснюються», — зазначає В’ячеслав Піховшек.
Суть програми — аналіз головної події або тенденції минулого тижня, дискусія з головним ньюсмейкером минулого тижня. Як і раніше, проект вірний формату прес-клубу, тому в ньому беруть участь запрошені журналісти українських ЗМІ. У програмі використовуються сюжети, прямі включення, цитати, синхрони політиків та експертів, як вітчизняних, так і зарубіжних. Метою програми є організація «мозкового штурму» заявленої теми програми. Позиція нового В’ячеслава Піховшека — направляти розмову, а не бути «бойовою одиницею».
А от Ганна Безулик навпаки готує себе до справжніх баталій у телеефірі. Свою оновлену програму «Я так думаю» вона так і характеризує, як «формат для сильних». Жодних компромісів, жодних договірних боїв. Публічне знищення слабких і вивищування сильних опонентів прямо на очах у глядача. «Я так думаю» перетворюється на дуже знайомий за передвиборними теледебатами на «1+1», але новий для авторського шоу Ганни Безулик формат телевізійної дуелі. Цей спаринг у трансфомації відомого шоу можуть витримати тільки досвідчені політичні бійці, які можуть тримати удар і переконливо відстоювати свою позицію перед мільйонною аудиторією. Сама ведуча говорить, що це буде один із найважчих форматів — безкомпромісний. Якщо ти ТАК думаєш, то май сміливість думати ВГОЛОС.
Сміливість змінитися знайшов у собі і Анатолій Борсюк. Не лише його шоу «Чорним по білому» в новому сезоні з’являється в новому вигляді, але й автор та ведучий Анатолій Борсюк змінюється разом з програмою. В одязі ведучого, а заодно і в манері спілкування з’явилися штрихи денді. Втім, інтонації «денді» в розмові й раніше були властиві Анатолію Борсюку, але тепер, підкріплені стилем одягу, вони стали яскраво вираженими. Сама програма «Чорним по білому» стає більш світською, це помітно вже за сюжетами перших випусків. У першій програмі буде розглянуто тему «чоловічих та жіночих прикрас», причому розглянуто не голослівно, а підкріплено предметом у студії — однією з найдорожчих в Україні сучасних прикрас, дивом ювелірного мистецтва, кабінетною прикрасою «Лабортас». Тему краси, яку можна купити за великі гроші, в цій самій програмі продовжить сюжет під назвою «Гроші на кліп», де на прикладі сучасної скрипальки Асії Ахат буде прослідковано шлях до сучасної естради, для м’якості викладений зеленими купюрами. Чималу інтригу таїть у собі сюжет під назвою «Підземне місто», який зважує всі підстави для чуток, що ніби у Києві існує підземне місто, подібне до третього Рейху. Вже відомі деякі сюжети наступних програм: тема київської греблі, актуальність якої загострюється щовесни під час паводку (тема програми так і називається: «Водяна бомба над Києвом»); правда і вигадки про вампірів (в одному з найближчих випусків «Чорним по білому» розглядатиметься реальний факт вампіризму, який зафіксовано в наші дні); а в сюжеті під назвою «Броньовані автомобілі» просто і доступно навчать кожного, як забронювати навіть звичайний «Запорожець». Як видно вже з самих тем, програма стала менш хитромудра, у її фокусі — теми, цікаві широкому глядачеві.
