Перший номер газети батальйону «Азов» під назвою «Чорне сонце» вийшов усередині жовтня. За місяць до цього майбутній головний редактор видання Марк Мельник прибув до батальйону і розпочав службу в розвідувально-диверсійному підрозділі. Згодом він познайомився з представниками прес-служби, яка тоді лише зароджувалася. Марк дізнався про їхні ідеї щодо створення видання, але прекрасно розумів, що найближчим часом нічого втілити не вдасться. Прес-служба була надто зайнята роботою зі ЗМІ. Тоді чоловік сам ініціював розробку концепції інформаційного розвитку батальйону, куди одразу вписав власний друкований орган.
«У студентські роки я мав досвід журналістської роботи, — розповідає Марк Мельник, — деякий час видавав університетську газету. Тому і вирішив взяти це завдання на себе. Перший номер ми готували близько двох тижнів. Спочатку просто шукали людей, які вміють грамотно писати, щоб дати їм завдання, або тих, хто вже сам робив проби пера і має якісь нотатки чи щоденникові записи. Потім боєць із позивним «Художник» створив нам обкладинку. Верстав я самостійно. Ось так, своїми силами все запустили. Перший номер був сприйняти на «ура», передовсім, самими воїнами, тому ми вирішили продовжити».
Наразі газета налічує шість номерів та виходить тиражем у 1000 примірників. Планувалося, що в перспективі вона друкуватиметься раз на два тижні, але, за словами пана Мельника, у зоні бойових дій щось передбачити практично неможливо:
«Проблема в тому, що у нас бойовий підрозділ, тому часто змінюються обставини. Моя основна робота — це водій «швидкої допомоги» медичної служби. Зараз хлопці проходять комісію, десь ідуть бої, є поранені. Людей треба відвезти то у лікарню, то на одну базу, то на іншу. Тому так склалося, що останні кілька днів я ніяк не можу сісти за верстку. Якщо ситуація складна, бувало що і до місяця номер затримували».
Офіційного штату працівників видання не має, усі військові, крім написання статей, займаються своєю основною роботою. До видання газети періодично долучаються представники усіх частин: артилерії, бойових сотень, вартової чоти. Часом надсилають свої дописи і представники регіональних патріотичних організацій та волонтери.
Аудиторія газети — це передусім представники «Азову». Також «Чорне сонце» розповсюджується серед громадських організацій, зокрема регулярно його замовляють осередки «Патріотів України». За словами головного редактора видання, саме від читачів залежить наповнення газети.
Після того, як газета опинилася у відкритому доступі в мережі, вона спричинила хвилю обговорень. Найбільше претензій у інтернет-користувачів було до назви видання. Але Марк Мельник запевняє, що «Чорне сонце» — це не фашистські знаки, як стверджують юзери, а сакральна українська символіка:
«Щодо назви у нас було два основних варіанти — «Ідея нації» й «Чорне сонце». Після обговорень ми обрали другий. Чорне сонце — дуже ємнісний за змістом символ. Це староукраїнський знак, який означає силу, спрямовану на знищення всього старого і відновлення нового. Є ще інша версія його походження: чорне сонце — це період року, коли вода набуває особливих життєдайних якостей. Це відбувалося зазвичай вночі, коли сонця не було, але оскільки живильні властивості завжди асоціювалися лише з ним, тому наші предки і прозвали цей час чорним сонцем. Тут немає натяку на ворожі ідеології, це наш український символ, який має сакральне значення».
Окрім газети, Марк з товаришами планують випустити ще кілька інформаційних проектів. Перш за все найближчим часом хочуть запустити загально-фронтовий сайт, куди зможуть дописувати як бійці «Азову», так й інших підрозділів. Також хлопці розробили концепцію власного альманаху, куди увійдуть великі матеріали патріотичного спрямування, для яких не знаходиться місця у газеті. «Ми прагнемо розвіяти всі міфи, якими живуть ці регіони, і вплинути на світогляд людей, задурманений і спотворений ворожими медіа», — підсумовує Марк Мельник.
