Україна та Європа терміново почали боротися із російськими пропагандистами. Справа важлива та необхідна, але чи будуть ефективними та дієвими останні кроки в цьому напрямку?
ЧОРНИЙ СПИСОК
Володимир Зеленський впевнений, що російські пропагандисти відповідатимуть за скоєне так само, як і ті, хто обстрілює українські міста та села.
"Військові злочини неможливі без пропагандистів, які їх прикривають. Хочу сказати їм одну річ: ви відповідатимете так само, як ті, хто наказує скидати бомби на мирних людей”, “вас притягнуть до відповідальності за співучасть у військових злочинах", сказав Президент України у відеозверненні 10 березня.
"Ми знайдемо всю власність пропагандистів і пов'язаних із ними осіб. Ми зробимо все, щоб її конфіскували, де вона не була б. Адже ви любите багате життя. Любіть благополучні країни. У вас цього більше не буде. І це лише початок", - підкреслив він.
Цього ж дня Кабінет міністрів України схвалив та вніс на розгляд Ради національної безпеки та оборони пропозиції щодо безстрокового застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів до фізичних та юридичних осіб Російської Федерації.
Про це повідомив очільник Міністерством культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Фейсбуці.
В санкційному списку такі персонажі, як:
• Добродєєв Олег Борисович, генеральний директор ВГТРК.
• Ернст Костянтин Львович, генеральний директор «Первого канала».
• Тюлін Володимир Володимирович, генеральний директор ТОВ «Акцепт», телеканал «Рен ТВ».
• Жаров Олександр Олександрович, генеральний директор АТ «Газпром—Медиа Холдинг».
• Канделакі Тінатін Ґівіївна, телеведуча, виконуюча обов’язки директора каналу ТНТ.
• Габрелямов Арам Ашотович, голова ради директорів ВАТ «Редакція газети Известия», генеральний директор і президент видавничого дому «News Media».
• Кісельов Дмитро Константинович, генеральний директор Федерального державного унітарного підприємства «Международное информационное агентство «Россия сегодня».
• Міткова Тетяна Ростиславівна, заступник генерального директора ВАТ «Телекомпанія НТВ» з інформаційного мовлення, головний редактор Служби інформації НТВ.
• Симоньян Маргарита Симонівна, головний редактор Russia Today.
• Скабєєва Ольга Володимирівна, телеведуча каналу «Россія—1».
• Соловйов Володимир Рудольфович, ведучий «Соловйов Live».
Юридичні особи, яких чекають санкції:
• Акціонерне товариство «Перший канал».
• Федеральне державне унітарне підприємство «Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія» (канал РТР).
• Федеральне державне унітарне підприємство «Міжнародне інформаційне агентство «Росія сьогодні».
• АТ «Газпром-медіа холдинг».
• Відкрите акціонерне товариство «Телекомпанія НТВ».
• АТ «Телекомпанія НТВ».
• ВАТ «Телерадіокомпанія Збройних сил Російської Федерації «Звезда».
• ТОВ «Акцепт» (телевізійний канал Рен ТВ).
• ТОВ «НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕКЛАМНИЙ АЛЬЯНС».
• ТОВ «іві.ру».
• ТОВ «НТВ ПЛЮС».
Як зазначив Ткаченко, «списки насправді будуть ширше», бо він «виділив найбільш токсичних».
САНКЦІЇ ЄС
Тиждень тому, на початку березня, Рада Європейського Союзу вирішила заборонити у Євросоюзі роботу російських пропагандистських медіа RT (екс-Russia Today) та Sputnik. Згідно із цим рішенням, діяльність в ЄС мали припинити як мультимедійна платформа Sputnik, так і всі представництва медіахолдингу екс-Russia Today: RT English, RT UK, RT Germany, RT France, RT Spanish.
Заборона буде діяти "до припинення агресії проти України, та до того часу, коли РФ і асоційовані з нею медіакомпанії припинять поширення дезінформації і маніпуляцію інформацією, спрямовану проти ЄС і країн-членів".
Верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель, коментуючи накладені санкції, підкреслив, що системна маніпуляція інформацією та дезінформація використовувалася Кремлем як інструмент для агресії проти України.
"Це також суттєва і пряма загроза для громадського поряду і безпеки ЄС. Нині ми робимо важливий крок проти маніпуляційних операцій Путіна", - зазначив він.
На кілька днів раніше, в ніч на 24 лютого, Європейський Союз вже затвердив санкції проти кількох російських пропагандистів за визнання "ЛДНР".
У переліку тоді опинилися:
• офіційна представниця Міністерства закордонних справ Марія Захарова;
• головна редакторка RT, "центральна постать російської пропаганди" Маргарита Симоньян;
• ведучий телеканалу "Россия-1", "пропагандист" Володимир Соловйов;
• "Агентство интернет-исследований" (відоме як «Ольгінські тролі»).
ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ
Руйнівна – в прямому сенсі - дія російської пропаганди наразі очевидна всім. Нікому не треба пояснювати, чому накладені та заплановані санкції є необхідними. Викликає здивування інше: чому всі ці рішення не були ухвалені 8 років тому?
Технології впливу та мета російської пропаганди була зрозумілою із самого початку російської агресії проти України. В 2014-2015 рр. про це писали навіть в російських ЗМІ.
У липні 2014 року російський журналіст Борис Грозовський написав у російському Forbes про те, як пропаганда перемагає інформацію в умах людей і як телебачення занурює населення в паралельну реальність.
Ось кілька цитат із публікації майже восьмирічної давності:
«Чому пропагандистській машині РосТВ так швидко вдалося занурити населення у паралельну реальність, яка майже не співвідноситься із зовнішнім світом? З яких глибин підсвідомості виплив цей фантастичний світ, де сусідньою країною, що не має права на самостійність, керує фашистська хунта, що пригнічувала нею, а пригнічуваних нею кримчан потрібно терміново рятувати від розправи?
У цьому світі, як за волею чарівника, ожили середньовічні уявлення. Помітно виріс загальний рівень агресії. Піднялися застарілі образи за зруйновану Берлінську стіну та НАТО в екс-країнах Варшавського договору. І знову всі захоплено розкладають геополітичні пасьянси: ці нас підтримують; ті теж, але не можуть про це сказати; інших можна придбати; а головний суперник спить і бачить, як стерти Росію із політичної карти світу.
Ворог біля воріт, він прагне нашого ослаблення. І всередині вороги.
Вороги зовнішні влаштовують провокації в нашій зоні впливу, інспірують повстання і, головне, нав'язують нашим сусідам чужі для нас цінності. А сенс існування держави — у прирощенні її території. Особливо за рахунок споконвіку наших земель. Адже навколо фашисти, які не дають нікому розмовляти нашою рідною мовою».
«ТВ формує образ ворога, мотивує воїнів та населення, яке може як допомагати військовим операціям, так і блокувати їх. Це не дуже дорого: для успішної пропаганди потрібен не аналіз та докази, а фейки, качки та «веселі картинки».
Це працює: картинка РосТВ витісняє реальність».
Нагадаємо – ці рядки написані не тільки до нинішнього повномасштабного російського вторгнення, але і до Іловайську, Дебальцево…
ПОПЕРЕДЖЕННЯ З РФ
Через рік після Грозовського, в червні 2015 року, своє бачення російської пропаганди представила у російської газеті «Ведомости» Жанна Немцова, дочка Бориса Немцова. Вона порівнює російську пропаганду із пропагандою в Руанді. Тоді, на початку 1990-х, радіо «Тисячі пагорбів» активно займалося дегуманізацією народності тутсі. У радіоефірі тутсі називали тарганами, яких треба було знищувати.
«Багато текстів підконтрольних Кремлю ЗМІ нагадують риторику африканських пропагандистів. Місце тутсі в них займають ліберали, опозиціонери, Захід, "київська хунта", а роль хуту (противників тутсі) виконують "патріоти Росії". Досить довго цивілізований світ не реагував на те, що відбувається в інформпросторі Руанди (історія повторюється і з Росією) і далеко не відразу визнав діяльність руандійських пропагандистів злочином», - констатувала Жанна Немцова.
«Путінська інформаційна машина, подібно до нацистської та руандійської, використовує злочинні методи пропаганди, сіє ненависть, яка породжує насильство та терор. Головний прийом - дегуманізація атакованої групи». «Дегуманізація дозволяє спростити перехід моральної грані, зняти внутрішню заборону вбивство. Від ставлення до груп населення не як до таких самих людей, а як до «чужих», «тарганів» чи «націонал-зрадників» один крок до вбивства неугодних», - констатувала дочка Бориса Немцова, вбитого в Москві.
На думку Жанни Немцової, ще в 2000-х роках у Росії «було створено потужну пропагандистську машину», робота якої «останнім часом стала відверто злочинною», бо «вона спрямована на порушення ненависті та ворожнечі, приниження гідності людей за національною та соціальною ознаками – російських опозиціонерів, противників та критиків політики Путіна; українців, американців, європейців».
«Є відчуття, що і зараз у Росії процес насадження ненависті та агресії виходить із-під контролю його ініціаторів. ЗМІ формують реальність, а чи не відображають її. Спочатку влада за допомогою ЗМІ порушує в суспільстві агресію та ненависть, а потім змушена з цими настроями рахуватися, коригуючи свою політику», - констатувала вона.
КРАЩЕ ВЧАСНО
Дочка Бориса Немцова 7 років тому зазначала: «При повній безкарності злочинної пропаганди всередині країни єдиним способом хоч якось приборкати її можуть стати міжнародні санкції, у тому числі заборона в'їзду пропагандистів, що особливо відзначилися, в ЄС і США. Серйозним покаранням для псевдожурналістів може стати заморожування активів за кордоном. Інформаційний терор повинен бути зупинений, інакше наслідки можуть бути ще страшнішими: немає нічого небезпечнішого за самозаймання величезного потенціалу ненависті, накопиченого в російському суспільстві».
Тоді ці аргументи не хотіли слухати ані у Вашингтоні, ані в європейських столицях. У 2014-2015 рр. поважні західні структури відстоювали лише необхідність «захисту свободи слова» та говорили важливість «журналістської діяльності»... Навіть в Києві з усвідомленням небезпеки деструктивної діяльності російських пропагандистських медіа було важко.
«День» і автор цього тексту нечисленну кількість разів писав про цю проблему. Поступово щось змінювалося, але ніхто в світі не хотів бачити справжню небезпеку російської пропаганди та вірити в ту роль, яку російські пропагандисти грають у війни проти України і нагнітанні протистояння із Заходом.
Тепер, здається, багатьом це стало зрозуміло.
Тут би мала бути банальна фраза «краще пізно, ніж ніколи», але її не буде. Бо Кремлю за допомогою пропаганди вже вдалося побудувати в межах РФ суто свою «реальність», сповнену ненависті до України та Заходу та розв’язати повномасштабну війну проти українців, яку населення Росії сприймає якщо не «на ура», то «із розумінням». В нинішніх умовах санкції проти пропагандистів та заборона пропагандистських медіа є необхідним, але дуже запізнілим кроком.
