Максим Щербина — молодий і перспективний журналіст із Запоріжжя. У місті його знають не лише як співробітника газети «ПравДА» і «Громадське ТБ. Запоріжжя», а ще і як блогера moisey_vasili4. Окрім запорізьких ЗМІ, Максим пише колонки для українських онлайн-видань і співпрацює із зарубіжними мас-медіа.
Нещодавно його фотографія із запорізького Євромайдану увійшла до добірки найкращих світлин 2014 року турецької агенції Anadolu. «Це перемога всього Запоріжжя. Взагалі там багато фотографій з України», — написав журналіст на своєму Facebook. Утім, він єдиний українець, чиє фото потрапило до списку Anadolu.
Максим Щербина почав співпрацювати з агенцією ще в лютому, під час Євромайдану. «Вони більше відстежують події в ісламському світі, але, коли в Україні все «заварилося», це їх дуже зацікавило», — розповідає журналіст «Дню». Спочатку він допомагав турецьким колегам «шукати людей», з якими можна було поспілкуватися про ситуацію на Донбасі, «діставав фотографії і сам фотографував».
— А як на тебе вийшли з Anadolu?
— Узимку, коли в нас у Запоріжжі був Євромайдан, я написав у своєму блозі текст, який став дуже популярним, — 100 тисяч переглядів. Відтоді в мене з’явилося багато нових знайомств з журналістами. Хтось з них і порадив туркам звернутися до мене.
— Як був зроблений цей знімок?
— Для мене це була звичайна зйомка. Я зробив 30—40 фотографій, але не знаю, чому саме цю обрали. Світлину, яку відібрали до Anadolu, було зроблено 13 квітня, «Яєчної неділі», — як її назвали в народі. Це був черговий і наймасштабніший проросійський мітинг у Запоріжжі. Він зібрав велику кількість людей з георгіївськими стрічками. Але активісти місцевого Майдану, патріоти і просто випадкові люди, зустріли їх досить цікаво. Любителів «русского мира» маринували 6—7 годин на одній з центральних площ Запоріжжя, закидали мукою і яйцями. Порівняно з тим же Донецьком чи Луганськом, у нас все було досить лояльно. Природно, всі журналісти знімали цю подію. Тоді вона викликала неоднозначну реакцію: хтось казав, що це було не по-людськи. Але зараз, озираючись назад, розумієш, що це був найоптимальніший варіант розв’язання проблеми. Після 13-го в Запоріжжі проросійські настрої дуже пішли на спад. А найзатятіші адепти «русского мира» виїхали до ДНР і ЛНР, знайшли там роботу: хто «депутат», хто «міністр».
— Після Майдану в Запоріжжі було багато провокацій, проте місто вистояло. Як ти оцінюєш роль городян у цьому?
— Минулої неділі марш на спомин про загиблих у Волновасі зібрав багато запоріжців. Проте не варто перебільшувати роль городян. Тут кілька пластів: безумовно, це сильний Євромайдан, який був одним із найсильніших на Сході України. У результаті, з активістів сформувався кістяк, який міг би розв’язувати оптимальні проблеми без залучення місцевої влади. До того ж Запоріжжя — це регіон, який історично відрізняється від Донбасу, і тут відбувалися інші процеси. Тут була Січ і козацтво.
Запоріжжя досить помилково «зараховували» до Сходу. Дуже важливий чинник — тут не було «п’ятої колони», на яку можна було б спертися. Більшість грошей, які виділялися на «проросійський» рух в Запоріжжі, розкрадалися.
На хвилі Євромайдану, сплеску громадянського суспільства, багато хто зробив собі імена і чогось домігся. Хтось став нардепом, хтось прокурором області. Незважаючи на те, що ці люди продовжують зберігати майданівські настрої, вони займаються більше своїми справами. Проте більше реальних досягнень в місті немає.
— Яку роль у цьому відіграла регіональна журналістика?
— У суспільстві був запит на інформацію, тому журналісти стали цікавими і потрібними. Якщо раніше в соціуму не було такої потреби, то й журналісти не «звучали». До того ж у той час відбувалася величезна кількість подій — раніше не було такої інтенсивної роботи. Ті, хто висловлював важливі і потрібні думки, той потрапляв у фокус уваги.
ДОВІДКА «Дня»
Anadolu («Анатолія») — найбільша міжнародна інформаційна агенція Туреччини. Її створив 1920 року державний діяч Мустафа Кемаль Ататюрк. Наразі агенція має корпункти у 27 країнах.
