Минулого тижня телеканал ТВі запустив рекламну кампанію зі слоганом: «Цензури не буде!», повідомила «Телекритика». Рекламні макети розміщуються на зовнішніх носіях у межах Києва.
«День» зателефонував генеральному директорові каналу Миколі Княжицькому, аби з’ясувати, яким чином на рекламних плакатах ТВі з’явився цей актуальний нині слоган.
— Пане Миколо, слоган «Цензури не буде!» ви адресуєте передусім своїм глядачам чи тим, хто цю цензуру намагається запровадити?
— Усім! З нашої точки зору, для того, аби цензури не було, глядачі повинні розуміти цінність її відсутності. Тому, звичайно, нам хочеться, щоб глядачі нам вірили, щоб всі, хто намагається запровадити певні обмеження, розуміли, що ми робитимемо все, аби цензури не було. Бо інакше займатися медіа немає сенсу.
— ТВі був одним із перших телеканалів, який відреагував на загострення ситуації зі свободою слова відкритим листом до Президента. Попри те, що останніми днями експерти говорять про згасання напруги, медійне середовище продовжує бити на сполох, тому сьогодні в Києво-Могилянській академії відбудеться дискусія за участі шеф-редакторів ЗМІ, ведучих, журналістів, представників міжнародних організацій. Серед них, зокрема, новий головний редактор вашого каналу Віталій Портніков. Як ви загалом оцінюєте ситуацію, що склалася в інформаційному просторі України, зокрема, інформаційну політику нової влади, як, на вашу думку, ситуація розвиватиметься надалі?
— Мені здається, що той слоган, який ми написали на наших рекламних плакатах — «Цензури не буде!», — це вже безповоротний факт. На мою думку, українське суспільство протягом останніх років насправді значно змінилося. Хоча я особисто досить критично ставлюся до п’ятирічки попереднього президента, але те, що медіа відчули себе вільними, — це, безумовно, є досягненням саме того часу. Як і те, що суспільство звикло отримувати об’єктивну інформацію. Інша справа, що одночасно ця свобода медіа є великим випробуванням для журналістів. Як не дивно, але дуже часто спробу об’єктивно підходити до висвітлення ситуації самі журналісти сприймають як запровадження цензури. Це також перебір. Бо для мене, як для громадянина, важливо отримувати саме об’єктивну інформацію, яка, з одного боку, не фільтрується владою, а з іншого боку — відповідально подається журналістами.
