«Я не дивлюся телевізор». Такі заяви можна почути від багатьох журналістів, політиків, бізнесменів... Але якщо поставити цим телефобам кілька уточнювальних запитань, можна з’ясувати, що всі ключові виступи, інтерв’ю або сюжети, що показували ті чи інші канали, вони дивилися. Вже потім, «у запису», в інтернеті, але між тим таки дивилися! Тому вірити в казки про смерть телебачення в Україні не варто. ТБ просто змішується з інтернет-мовленням, із соціальними мережами, змінює канали спілкування з аудиторією, але не свою сутність. «Картинки, що рухаються», «голови, що говорять» та прямі трансляції з місця події — це три кити, на яких телебачення стояло, стоїть і стоятиме. А чи будуть дивитися ТБ-продукт через інтернет, кабель, або ефір — це вже справа десята.
Українське телебачення, яке, як ми вже з’ясували, має підстави відчувати себе впевнено, традиційно розпочинає новий сезон наприкінці літа — на початку осені. Цей рік не став винятком. Зокрема, зміни власників, менеджменту та творчих команд, які розпочалися на цілій низці інформаційних каналів ще навесні та продовжилися влітку, у вересні вже привели до конкретних результатів.
Одна з тенденцій — колишні регіональні канали або вже остаточно стали, або намагаються перетворитися на центральні.
ZIK при новому керівництві — нещодавно обійняла посаду генерального продюсера каналу відома київська журналістка Наталія Влащенко — втрачає залишки аури провінційного медіа і працюватиме тільки в рамках загальнонаціонального порядку денного.
ATR, на якому влітку також призначено нового генерального продюсера — Христину Бондаренко, яка раніше працювала журналістом на «5 каналі» та «Громадському ТБ», — теж, вочевидь, хоче вийти за межі ніші етнічного ЗМІ. За словами нового генпродюсера ATR, канал має бути переформатований на інформаційний.
Ця націленість на інформмовлення — напевно, головний тренд сезону. В рамках саме цієї «моди» відбувається перетворення каналу «Тоніс».
Абсолютно невиразний аутсайдер після зміни власника та всієї команди кардинально змінив концепцію і тепер під назвою «Прямий» демонструє неабиякі амбіції. Матвій Ганапольський, Євгеній Кисельов як ведучі — свідчення наявності у керівництва каналу планів «догнати й перегнати» багато інших медіа.
У підсумку, перед початком нового політичного сезону в сегменті суто інформаційних телеканалів тепер майже стовпотворіння: «5 канал», «24 канал», Espreso.tv, «Громадське ТБ», «112 Україна», NewsOne, ZIK, «Прямий», ATR... Менеджерам та журналістам цих медіа доведеться боротися за глядача, буквально «розштовхуючи» конкурентів ліктями.
В умовах нормального медіаринку треба було б ще написати про боротьбу за рекламодавця, але в Україні зовсім інша економіка телебачення, і тому розмір доходів від «білої» реклами не є визначальним для забезпечення існування інформаційного ТБ або критерієм оцінки його успішності. Більш важливим є покажчик так званої впливовості, який можна означити як популярність серед електорату і наявність довіри аудиторії, «що приймає рішення».
«5 канал», «24 канал», Espreso.tv, «Громадське ТБ», «112 Україна», NewsOne поки ще не готують якихось революційних змін і, напевно, будуть відпрацьовувати сезон 2017—2018 рр. із застосуванням традиційних підходів мовлення.
ATR поки що не представив свого нового обличчя.
А от ZIK та «Прямий» в останні тижні літа зуміли анонсувати, що саме команди каналів будуть тепер робити в ефірі.
Знаковими є дві передачі, що вийшли в серпні. Це «HARD з Влащенко» на ZIKу, гостем якого був головний редактор видання «Страна.ua» Ігор Гужва, та ексклюзивне інтерв’ю Андрія Пальчевського зі спеціальним представником США по Україні Куртом Волкером на «Прямому».
Перша бесіда, незважаючи на скандальний політичний контекст, все ж таки, здається, не ставила за мету «боротьбу з режимом» або «відпрацювання замовлення». Принаймні, це не були головні завдання. Якщо проаналізувати плани керівництва каналу на найближче майбутнє, то ми побачимо, що ZIK хоче змінитися, щоб залучити до своєї аудиторії молодь. Але для цього треба більше інфотейменту — доброго та різного, більше динаміки та, якщо хочете, агресії. Саме тому гостем і був обраний Гужва, який якраз напередодні відсидів деякий час у Лук’янівському СІЗО. Скандал мав привернути увагу і підвищити рейтинг передачі й, відповідно, каналу.
Політичне ток-шоу ZIKу «Народ проти», яке стартує у вересні, анонсується як «екшн» і теж, судячи з усього, створюється для «роботи на рейтинг». Після зникнення з екранів Савіка Шустера та його розмовних програм, нібито серйозних, але все ж таки з відтінком жовтизни, ніша розваг «для тих, хто цікавиться політикою», залишилася вільною. Вочевидь, ZIK якраз і планує її зайняти, щоб забезпечити собі популярність і серед «просунутої» громадськості, і серед політикуму. Але чи вдасться залучити до перегляду політичних передач, навіть найдинамічніших, молодь? Не факт.
У «Прямого» інше бачення свого позиціонування. Волкер в ефірі каналу — це заявка на медіа з вищої ліги. Канал явно претендує на вплив на рівні загальнонаціональних каналів, хоче бути поважним ЗМІ. Помітно, що творці «Прямого» хочуть впливати в першу чергу на «тих, хто приймає рішення». Але на цей час ефір каналу, скажімо так, дуже нерівний як для таких амбіцій. Втім, сезон ще тільки починається.
Основний висновок, що можна зробити після експрес-аналізу інформаційного сегменту телепростору, — навіть на нашому «недоринку» медіа можлива конкуренція, і вона загострюється. Це дає надію, що телевізійники намагатимуться вгодити не тільки власникам ЗМІ, а й нам, глядачам, і привертатимуть нашу увагу чимось цікавим (хоча і не обов’язково корисним). Але інший висновок, який ми маємо зробити, — боротьба за вплив на наші мізки посилюється, отже, громадяни, будьте уважні та обережні.
