14 квітня 1949 року було завершено розробку писемності Нко. Тепер цей день є офіційним святом. Нко стала відповіддю гвінейського письменника Соломана Канте на закиди щодо нецивілізованості його співвітчизників. Головною ідеєю Соломана було створити універсальну писемність для всіх корінних мов Західної Африки. Тож він взявся до створення алфавіту й системи письма, що їм дав назву «Нко», яка всіма мовами родини манде означає: «Я говорю». Вперше Нко почали використовувати в Канкані, що у Гвінеї, а далі Нко поширилася всім регіоном. Запровадження власного алфавіту стало потужним поштовхом для руху за загальну освіту й писемність серед носіїв манде та інструментом із формування власної культурної ідентичності.
Нині Нко поширена у Гвінеї та Кот-д’Івуарі. Ця мовна система використовується для видавання газет, підручників, філософських та літературних робіт, а також для перекладу Корану. А 2006 року для Нко було надано діапазон символів у системі Unicode, що дало алфавіту і «цифрове» життя.
