Уже близько трьох місяців «День» системно постачає газети на передову. Допомагає реалізувати цю важливу місію Cтаробільська громадська організація «Воля». За словами члена цієї організації Володимира ГРИГОРЕНКА, зараз стало важче возити газету на фронт. Блок-пости змістилися південніше, тепер туди волонтерам проблемно добиратися. Попри все активісти і далі продовжують передавати інформацію військовим.
«Коли ми доставляємо бійцям «День», вони дуже радіють, — розповідає Володимир ГРИГОРЕНКО. — А проблеми з інформаційним забезпеченням військових як були, так і залишилися. Вони не мають доступу до Інтернету, не дивляться ТБ, інформаційний голод залишився. Ми возимо туди «День» і чуємо: «Дайте не п’ять примірників, а десять». Якби не читали, то не просили б щоразу більше. Звісно, не я один вожу ці гуманітарні передачі бійцям, у нас система волонтерів, які забезпечують хлопців і теплим одягом, і продуктами. Коли їде наш волонтер, хлопці беруть тільки те, що їм зараз потрібно. Не загрібають все підряд. Але газети завжди забирають. Попит на «День» є».
Окрім поїздок на передову, останнім часом «Воля» зайнялася й інформуванням місцевого населення. «Я завжди залишаю собі два-три екземпляри «Дня», — говорить пан Володимир. — Коли лінія фронту стала все більше віддалятися від нас, ми почали приблизно четверту частину розповсюджувати у самому Старобільську. Військових у нас тут теж багато, адже ми — вузлове містечко. Через нас ідуть і на схід, і на захід, і у найбільш північні райони. Один із наших активістів має магазини канцелярських товарів, то ми йому даємо по кілька десятків примірників. Розбирають усе, не залишається жодного примірника. Нехай хоч так читають».
«ВИБОРИ — ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАРТІЙ, А НЕ КРАЇНИ»
«Ніхто не розуміє, в чому сенс перемир’я, — говорить Володимир Григоренко. — Вже такі перемир’я були — після них завжди ідуть наші великі втрати. Серед наших місцевих так би мовити «майданівців» все більше зростає впевненість, що змушені будуть перейти до партизанської війни, оскільки Україна йде на перемовини з терористами. Ми підтримували взимку тих, хто стояв на Майдані, а тепер, коли нам важко виживати в умовах протидії терористам з так званого «ЛНР», чомусь центр займається питанням виборів. Фактично триває війна, а ми ведемо мову про вибори. Знову забудуть за всі наші біди, будуть купувати голоси і піаритися. Вибори — це ж, по суті, вирішення проблем окремих партій, а не проблем країни».
У цьому регіоні думають в першу чергу про безпеку держави, а не підкилимні політичні ігри. І дуже хочуть мати змогу захищати свою землю. Кілька разів деякі ЗМІ намагалися зобразити антагонізм між сходом і заходом України, пишучи про пікети солдатських матерів Галичини, Поділля. А тим часом у Старобільську добровольці луганчани, в тому числі й професіонали, з боєм добиваються можливості вступити у батальйони територіальної оборони. «Ми відправили звернення від громадської ініціативи Валерію Гелетею, голові Луганської облдержадміністрації Ірині Верігіній і обласному військовому комісару про створення на Луганщині батальйону територіальної оборони, — розповідає «Дню» член Старобільської громадської організації «Воля». — Зараз обласний військкомат дислокується у Старобільську, тому і мобілізаційний пункт доречно розташувати тут. У системі Міноборони немає жодного батальйону, сформованого з мешканців Луганщини. Зараз вся Україна воює за Донеччину і Луганщину. Тим часом є добровольці, які хочуть іти в уже створені батальйони, але їх не приймають, бо заповнений штат. Мій знайомий, колишній працівник СБУ, який на пенсії за вислугою років, не старий ще чоловік, неодноразово ходив і у обласне управління служби безпеки, і у військкомат, висловлював своє бажання служити, але таке враження, що далі ця інформація не пішла».
«Зараз українське північне крило Луганської області — це 9 районів, плюс міста обласного підпорядкування Лисичанськ, Сєверодонецьк і Рубіжне. Звідси, за нашими даними, мінімум 150 осіб готові хоч зараз вступити у лави військових, — оптимістично завершує пан Володимир. — Я в свою чергу дякую «Дню», що передаєте свої газети, і обіцяю й надалі поставляти їх на фронт. Ми переможемо!»
PS: Під фотографією з Маріуполя у «Фейсбуці» користувач мережі Володимир Григоренко підписав: «День» —один у полі воїн».
