Світ усе бачив. Україна все бачила. На Майдані Незалежності в Києві «Беркут» МВС пана Захарченка напав на беззахисних студентів, жінок, людей похилого віку, жорстоко їх б’ючи. На відео були виразно видні краплі крові на кам’яних плитах Майдану. Не залишилося сумнівів, що це була акція залякування. І геополітичного «виховання», бо служиві, проламуючи голови хлопцям і дівчатам, кричали (звісно, «великою і могутньою» мовою): «Хотіли Європи? Отримаєте!» Ну, їхню «Європу» ми вже отримали від пана Януковича і його начальника, пана Путіна.
Понад сто років тому на Палацовій площі Петербурга 9 січня 1905 року сталася подія, що увійшла до історії як «кривава неділя». І тоді один дуже згодом відомий політик написав: «9 січня була розстріляна віра народу в царя».
30 листопада 2013 року в Києві на Майдані чобітьми «Беркута» були розтоптані залишки легітимності пана Януковича. Першого колосального удару по своїй легітимності він сам завдав у Вільнюсі, наплювавши на прагнення більшістю народу євроінтеграції. Остаточно дискредитував себе кривавою розправою на Майдані.
Але будь-яка акція залякування може мати двоякий результат: а) переляк, б) озвіріння. У даному випадку український народ не злякався, а розлютився. Масові настрої характеризуються пекучою ненавистю й жагою помсти. Чимало експертів зазначають, що ще ніколи за всі роки незалежності в суспільстві не було такої лютої злості по відношенню до влади. Керівники нашою країни та діячі, що десантуються до Києва, через погане знання української історії поки не розуміють, що це означає й у що може вилитися. Але, мабуть, «п’ятою точкою» відчувши, що розмова з ними буде серйозною, з граціозністю комірного щура почали втікати від відповідальності. Спершу знайшли «стрілочника» за звірства на Майдані.
Ним призначили шефа київської міліції генерала Коряка. Але який дурень повірить, що міський поліцмейстер наважиться на подібне, не повідомивши й не отримавши санкцію «згори»? Ще одним «цапом-відбувайлом» може виявитися комендант Києва від Партії регіонів Олександр Попов, адже невипадково в ЗМІ постійно повідомляють про те, що саме очолювана ним Київська міська держадміністрація вимагала прибрати мітингувальників з Майдану, щоб встановити там новорічну ялинку й ковзанку.
УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ?
Хоч би як там було, очевидно, що режим почав війну проти українського народу. Що в такій ситуації має робити український народ? Питання риторичне. За 22 роки суверенітету українці неодноразово доводили, що Україна — не Росія й не Білорусь. І ще. Стало остаточно зрозуміло, що за цієї влади ніякої євроінтеграції, ніякої цивілізованості й ніякого нормального розвитку України не буде за визначенням. Нинішня влада з усіма цими хорошими речами несумісна за самою своєю суттю. Деякі люди закликали нас не лякати Януковича, не ображати його, не дихати на нього, щоб він підписав асоціацію з ЄС у Вільнюсі. Не лякали, не ображали, не дихали. І що? Мабуть, без боротьби й усього з нею пов’язаного не обійдеться...
Тепер нас за руки й за ноги потягнуть до Тайгового союзу. При цьому нахабно брехатимуть, що «євроінтеграція залишається нашою стратегічною метою». І нам забезпечать новий Голодомор і новий ГУЛАГ, якщо ми не змінимо владу. А це можливо лише на шляху масової й жертовної боротьби. Адже ми знаємо, що буває з українцями, коли перемагає імперія. І дуже важливо не купитися на окремі вчинки влади, для якої це спосіб «розвести як кошенят» українську націю. Особливо пильною з цього погляду має бути парламентська опозиція, адже саме її «розводять» найчастіше.
ВІЛЬНЮСЬКИЙ «СЮРПРИЗ»
Програма «Шустер — LIVE» увечері п’ятниці 29 листопада вийшла в ефір з великим запізненням. Спочатку навіть здалося, що її взагалі не буде, оскільки в звичайний час замість «Шустер — LIVE» канал «Інтер» вліпив якийсь російський серіал про подвиги тамошньої міліції. Але, як з’ясувалося, в студії Шустера стався невеликий путч. Спочатку охорона всупереч закону про статус народних депутатів не пускала Яценюка, Кличка й Тягнибока, котрі повернулися з Вільнюса. А потім заблокувати їх на вході намагалися депутати-регіонали. Добре хоч, що не влаштували бійку. Хоча було б цікаво подивитися, як регіонали б’ють Віталія Кличка. Напевно, це спало на думку й регіоналам, тому все закінчилося спокійно.
Засмучений пригодою Савік сказав, що, можливо, це його остання програма на «Інтері». Ну, тоді йому треба звернутися до гаранта Конституції, який особисто Шустеру на всю країну обіцяв, що зі свободою слова все буде гаразд.
Певна річ, обговорювали вільнюський «сюрприз» пана Януковича. До мікрофона вийшов віце-прем’єр Вілкул, якому Шустер кинув фразу: «Україна не схотіла розлучатися з корупційно-олігархічною моделлю економіки». Але Вілкул ховався за спини простого народу, мовляв, це він не хоче до Європи. Віце-прем’єр повністю повторив усю антиєвропейську аргументацію економічного радника президента РФ пана Глазьєва, який, до речі, нещодавно отримав премію «за повернення України до єдиного економічного простору». Вілкул малював «жахи» євроінтеграції. От тільки питання, чому всі найвищі чиновники України раптом почали нас синхронно, наче за наказом, лякати Європою саме після таємної зустрічі Янукович — Путін?
Віце-прем’єр дуже метушився й був вельми багатослівним. Полум’яну проєвропейську промову виголосив Петро Порошенко. Він поцікавився у чиновників, чому вони кілька років мовчали, а тепер почали розповідати казки, фантастику про якихось 160 мільярдів євро, які Європа має сплатити вождям Партії регіонів за євроінтеграцію? Він висловив здивування, чому за чесний суд, за свободу слова, за вільні вибори, за демократію й права людини платники податків Європейського Союзу мають платити владі України 160 мільярдів євро.
Арсеній Яценюк поділився вільнюськими враженнями. Європейський Союз був готовий підписати угоду. ЄС був готовий запропонувати чіткий план економічної допомоги Україні. ЄС обіцяв дати гроші. Усе це гарантувало щорічний приріст економіки України на 6%.
Мустафа Найєм кинув Вілкулу, маючи на увазі всю вищу владу: ви обманювали нас, ви обманювали іноземців. Наш президент має тепер у Європі репутацію обманщика. За ту ганьбу, яку пережила вся країна, хто з вас відповідатиме?
Іспанська журналістка в студії запитала, про що Янукович говорив з Путіним? Ну, це велика таємниця від українського суспільства. Коли починається таємна дипломатія, вона нічого хорошого країні не обіцяє. А на її запитання про остаточний геополітичний вибір України Вілкул відповів, що не треба нас ставити перед дилемою — «або — або», нам треба «і — і», тобто і Європа, і Росія. Але ж саме Кремль ставить цю дилему «або — або», третього, мовляв, не дано, а хто не хоче до Митного союзу — той ворог Росії.
Безпардонна демагогія регіоналів залишила звичайне тяжке враження. Регіонали забрехалися про євроінтеграцію й тепер відчайдушно викручуються. Адже вони «кинули» всю Україну й усю Європу. А скарги на важку долю олігархів, які мають реконструювати підприємства під європейські стандарти, — не вражають. Між іншим, у всьому цивілізованому світі неефективні приватні власники регулярно розоряються, і їхню власність купують інші, вправніші. Наші ж олігархи ніколи не розоряються. Чому? Чи не тому, що сидять на наших шиях і на наших податках. Ми оплачуємо їхню неефективну роботу, їхнє престижне споживання, куди вони, замість виробництва, заганяють сотні мільйонів доларів. Нехай вони нарешті розоряться, якщо не вміють і не хочуть працювати. Це їм не держбюджет «пиляти», не мільярди незароблених грошей за кордон виводити. І вже тим паче суверенітет України не має бути заручником їхньої бездарності й жадібності.
Потім до мікрофона вийшли «три багатирі» — Яценюк, Кличко й Тягнибок. Кожен озвучив короткий «маніфест». Яценюк: «У Вільнюсі виграв Путін, зрадив Янукович, програла Україна. Януковича слід позбавити звання президента, бо президенти не торгують державами». Тягнибок: «Сьогодні українці об’єдналися довкола цивілізаційного вибору України — інтеграції з Європою. На жаль, не відбулося. А влада вже почала новий раунд репресій. Зокрема, Табачник уже збирається переслідувати студентів і ректорів вишів». Ну, якщо пан Табачник не зробив висновки з наслідків кровопролиття на Майдані й хоче спровокувати всеукраїнський страйк студентів і викладачів, то нехай переслідує. В.Кличко: «У людей вкрали віру в майбутнє. Відповідальність персонально лежить на Януковичі. Це державна зрада. Азарова слід відправити у відставку. Ми, лідери опозиції, можемо висунути єдиного кандидата вже в першому турі президентських виборів». Кличко ще сподівається на вибори 2015 року. Мабуть, він досі не зрозумів, з якою владою має справу.
ЧИННИК КРЕМЛЯ
Петро Порошенко натякнув на непрофесіоналізм шефа МЗС пана Кожари, мовляв, дали ляпас Європі, навіть про небажання підписувати асоціацію з ЄС європейські лідери дізналися не від МЗС України, а з прес-конференції віце-прем’єра Юрія Бойка.
Кожара доводив, що євроінтеграція триватиме... До речі, Кожара стверджував, що Польща отримала від ЄС 80 мільярдів євро після підписання асоціації, спростовуючи польського посла, який говорив, що лише 5 мільярдів. Зал сміявся. Особливо вразила така фраза дипломата Кожари: «Європа хоче отримати Україну дарма...» Це ж як розуміти? Виходить, що Партія регіонів продає Україну й хоче отримати за нашу країну гроші... А якщо Росія дала більше, то нас треба віддати Путіну? Петро Порошенко нагадав: «Ми могли завершити перший етап переговорів про безвізовий режим з Євросоюзом у Вільнюсі. Але втратили цю можливість. А от Молдова підписала у Вільнюсі документ про безвізовий режим з ЄС з 2014 року».
Порошенко з приводу трибічних переговорів ЄС — Україна — Росія висловив здивування: чому РФ має давати нам дозвіл на вступ до тих чи інших міжнародних організацій. А поки що зрозуміло, що всі обіцянки Януковича та його челяді про підписання асоціації в якомусь майбутньому — брехня. Нас позбавили європейської перспективи на весь період перебування нинішньої команди при владі — ось гірка правда. У Вільнюсі Янукович звів новий «Берлінський мур» на західних кордонах України. У цей період лідера регіоналів потужно підтримало кремлівське телебачення. Особливо старався кремлівський пропагандист (або, як висловлюються деякі дотепні росіяни, — «пропагандон») Дмитро Кисельов, у минулому «зірка» телеканалу ICTV пана Пінчука. На телеканалі «РТР» Кисельов, буквально вистрибуючи зі штанів, доводив, що Європі Україна не потрібна, а Росії навіть дуже. Причому з усіма її тельбухами, з піснями й навіть українською мовою. Хоча Кисельов тут-таки пояснив, що такої в природі не існує, це взагалі не мова, а так, діалект, на кшталт баварського в Німеччині.
Кажучи про демонстрації в Україні на підтримку євроінтеграції, брехало російське ТБ самозабутньо. Ведуча Першого російського національного, розповідаючи про 100-тисячну демонстрацію в Києві, заявила, що на Євромайдан вийшло «кілька тисяч» опозиціонерів. А Кисельов усіх, хто був у центрі Києва, пошив в «українські націоналісти». Це стара московська методика, мовляв, український народ усією душею за Москву, а проти лише «купка націоналістів». Проте всі опитування свідчать, що за євроінтеграцію виступає майже 60% населення України, а проти — 31%, тобто меншість.
Кремль навіть закликав під свої антиєвропейські прапори старіючого інформаційного кілера Сергія Доренка, який ніс маячню про «жахи» для України в Європі, заявляючи, що «ваших дівчат возитимуть, як м’ясо, до Берліна й Парижа». Це було вже не традиційне російське хамство, а щось нижче плінтуса. Страшна країна, що має такі брехливі, безсоромні й зухвалі ЗМІ.
Цікаво, що в програмі «Недільний вечір» на каналі РТР священик Московського патріархату Тихон Шевкунов (якого вважають духівником В.В. Путіна) сказав: «Ми сприймаємо керівника нашої країни як царя...» А от в Україні такого сприйняття першої особи ніколи не було. Ось тому ми хочемо до Європи й з тугою й жахом сприймаємо можливість повернення до «каторжної імперії», де всі є холопами царя.
Янукович випустив заяву, в якій пообіцяв прискорити євроінтеграцію (хто ж тепер йому повірить?), але нічого не сказав про те, що Україна не вступить до Митного союзу. І це умовчання багато про що говорить.
