Місцеві вибори у регіональній пресі висвітлюються менше парламентських. Таким є один із висновків «Моніторингу виборчої кампанії у пресі», мета якого — визначити стан та динаміку політичного змісту новин у пресі в період парламентської виборчої кампанії. Науковими колективами Академії української преси й Інституту соціології НАНУ за підтримки Фонду «Євразія» було проаналізовано вісімнадцять видань Львівської, Черкаської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької областей та Автономної Республіки Крим у період з 13 по 18 лютого. Як свідчать результати моніторингу, регіональні відмінності — не кардинальні. За словами головного наукового співробітника Інституту соціології НАН України Наталії Костенко, в інформаційному потоці частіше згадуються політичні персони (83%), ніж партії та блоки (63%), і майже не йде обговорення політичних програм суб’єктів виборчого процесу. За даними дослідження, серед суб’єктів виборчого процесу лідером уваги є блок «Наша Україна» (20% повідомлень), випереджаючи Партію регіонів (14%), БЮТ (10%), СПУ (9%), Народний блок Литвина (8%), опозиційний блок «Не ТаК!», КПУ (відповідно по 7%) та блок «ПОРА-ПРП» (6%). Партія регіонів частіше за «Нашу Україну» згадується в Харківській та Черкаській областях, а от в пресі Донецької області між ними — паритет. Найпопулярнішим же політиком регіональної преси є Президент Віктор Ющенко (28% повідомлень). За ним слідують прем’єр-міністр Юрій Єхануров (12%), лідер Партії регіонів Віктор Янукович (11%), лідер БЮТ Юлія Тимошенко (9%) та спікер ВР Володимир Литвин (7%). Значно рідше згадуються інші політичні лідери.
За словами Костенко, явна політична реклама з’являється в кожному двадцятому повідомленні (5%), і лише 6% повідомлень містять дві точки зору. Однак, за її словами, позитивним фактом є те, що кількість матеріалів під рубрикою «Політична реклама» складає більше 7%, тоді як на минулих президентських виборах доля цієї рубрики займала не більше одного відсотка. «Але, — говорить Костенко, — це не означає, що всі матеріали, що виходять за ініціативи політичних партій чи блоків, друкуються під рубрикою «політична реклама».
Ще одним позитивним фактом висвітлення виборчого процесу в регіональній пресі Сергій Макєєв, завідуючий відділом соціальних структур Інституту соціології НАНУ, називає те, що у проаналізованих матеріалах вісімнадцяти видань із 45 присутній 21 суб’єкт виборчого процесу. «Отже, — пояснює Макєєв, — регіональна преса дає досить широкий спектр політичних сил: як лідерів виборчих перегонів, так і тих, хто, за сьогоднішніми оцінками, має мало шансів потрапити до нового парламенту». Загалом же, за даними моніторингу, оцінка ситуації з місцевими виборами переважно позитивна, а контекст повідомлень про партії та блоки у зв’язку з місцевими виборами переважно позитивно- нейтральний. Однак, на думку віце-президента Фонду «Євразія» по Україні, Білорусі та Молдові Олексія Гараня, значна увага до парламентських виборів у регіональній пресі окреслює іншу проблему: виборець не має достатньо інформації щодо того, що відбувається на місцевому рівні і не знає, хто конкретно стоїть за тією чи іншою політичною силою в окремому регіоні.
