Збройні сили України розпочинають нарешті реформуватися. Основа цих реформ — скорочення чисельності нашої армії до розумних і достатніх для обороноздатності меж. До кінця 2005 року в її лавах залишиться 200 тисяч чоловік. Протягом же цього року планується звільнити у запас 80 тисяч військових (сьогодні в армії нараховується 355 тисяч захисників Батьківщини).
Актуальній для нашої держави темі військової реформи було присвячено останній випуск авторської програми Юрія Макарова «Документ». Для перегляду глядачам каналу «1+1» пропонувався документальний фільм Василя Хмелевського «Чорний ящик Скнилова».
Це свого роду детальний аналіз (рідкісний на вітчизняному ТБ) ситуації, що склалася у вітчизняних ВПС. Автор проводить журналістське дослідження того, що ми отримали у спадщину від колишнього Союзу і як змогли це використати.
Сам Юрій Макаров, автор і ведучий «Документа», переглянувши перед ефіром наданий Василем Хмелевським фактаж, за його словами, був здивований побаченим. Але це і не дивно. Немає програм на ТБ, немає журналістів, які б глибоко вникали в непросту тему . Фільм — це певна хронологія Скнилівської трагедії. Це наша показуха на фоні економічної неспроможності. Це бравада, основана на отриманому раніше досвіді і т.д.
Мораль документального розслідування «Чорного ящика Скнилова» Юрій Макаров сформулював так: «Руки пам’ятають, як тримати штурвал. Але навички пропадають. А впевненість залишається...»
Протягом чотирьох років українські Збройні сили кілька разів демонстрували мирному населенню країни, яке вони мають захищати, свою небезпеку. Про це говорив в ефірі «Документа» міністр оборони України Євген Марчук. Його попередники у повній мірі не брали на себе такої відповідальності. Отже, цивільний міністр дійсно зможе керувати реформуванням величезної військової структури. Керувати грамотно, несучи відповідальність за те, що відбувається.
У студії «Документа» Євген Кирилович заявив, що якщо сьогодні конструктивно не здійснити в армії намічених реформ, то деструктивні процеси в її лавах неминучі. Однак бездумного скорочення заради скорочення не буде. Напевне, це основа політики, що проводиться міністром оборони України. Раніше Євген Марчук зазначав, що у процесі мінімізації чисельності військове відомство виявляє індивідуальний підхід до кожного військовослужбовця, і поки що він не підписав жодного наказу про звільнення. Проте безпосереднє скорочення особового складу ЗСУ розпочнеться лише після того, як Верховна Рада прийме відповідний законопроект.
За словами міністра оборони, ЗС України сьогодні найчисленніші в Європі. Але їхня чисельність аж ніяк не пропорційна економічними можливостями держави. Найближчим часом має відбутися значне скорочення арсеналу наших Збройних сил. Марчук, беручи участь в обговоренні теми Скнилівської трагедії та військової реформи у програмі «Документ», сказав, що під скорочення потрапить кілька тисяч танків (сьогодні на озброєнні перебуває близько чотирьох тисяч машин при необхідній достатності — тисяча), більше ніж 600 бойових машин і літаків, 250 артилерійських систем і т.д. Крім цього, протягом двох років оборонне відомство передасть місцевим органам влади, іншим міністерствам близько 400 військових містечок та майнових комплексів.
Шляхів до відступу у реформи, схоже, немає. Зате є усі передумови для успішного проведення даної широкомасштабної військової операції: гроші, соціальний гуманізм (наполягає міністр оборони), об’єктивна необхідність (вимагає оборонна доктрина та економіка країни) і т.д. При цьому реформатори запевняють, що революційні процеси у вітчизняних Збройних силах жодним чином не позначаться на головній функції військової структури — захисті держави. Просто кількість перейде в якість. Якщо, звичайно, дадуть реформу здійснити.
