Утім, якщо вже й вести мову про відкриття, то серіал подолав вічну нашу біду — невміння вчасно помітити і добре подати власні таланти. «Буржуй» дав дорогу до масового визнання чудовим київським акторам. Насамперед — зіркам Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Володимирові Горянському та Віталію Линецькому. Усі, хто хоч раз бачив їх на сцені, можуть підтвердити, що будь- який спектакль за участю чарiвного дуету просто приречений на успіх. Тепер завдяки таким же колоритним образам психіатра Кості і мужнього програміста Пожарського Горянський та Линецький заслужено відомі далеко за межами Києва, зокрема і в перенасиченій знаменитостямиРосії.
Іще одна складова «буржуйського» феномена — чітка командна робота. Ніяких зусиль навіть вельми цілеспрямованого режисера Анатолія Матешка не вистачило б, щоб вибудувати таку складну споруду. Саме командний стиль роботи, коли, якщо потрібно, дороблялися і дописувалися величезні фрагменти сценарію — і це ніскільки не шкодило сюжету, а, навпаки, додавало йому динаміки, — дав «Буржую» ту енергію, з якою він підкорив глядацькі серця. Чимала заслуга належить і «Ва-Банку», керівники якого також виявилися завзятими кіноманами і перед запуском зйомок другої частини серіалу в серпні минулого року виступили з ініціативою про співпрацю.
