Колись давно, побіжно перемикаючи різні телеканали, я побачила танець дервішів. Це було випадкове, але надзвичайно сильне враження. Було щось заспокійливе та водночас містичне в тих «пливучих» фігурах. Рухи дервішів здавалися ніби інтуїтивними та випадковими, але відчувалася якась система, сенс... Гіпнотичне дійство.
Цікавість підштовхнула мене дізнатися більше про танець Сама. Танець складається із трьох турів, які оповідають про створення світу. Перший — про сонце та зорі, другий — про рослини, а третій — про живих істот, які мають душу. Перед кожним туром дервіші наближаються до свого наставника, щоби отримати благословення. А по завершенні ритуалу виходять на круглу арену, щоб через підняту праву руку зарядитися небесною енергією, а через опущену ліву — земною. Так починається саме та особливо видовищна частина танцю, яку я випадково побачила. Дервіші безперервно обертаються проти часової стрілки. При цьому оберти відбуваються як по власній осі, так і по периметру круглої зали. Тож вони рухаються, ніби планети...
Вважається, що кожна деталь цього стародавнього ритуального танцю має особливе значення. Але лише вдумливому глядачеві може відкритися істина.
Основоположником легендарного ордену Мавлаві, члени якого хочуть досягти єднання з Богом через танець, є Джелалладін Румі. І на честь нього щорічно з 10 до 17 грудня в турецькому місті Конья відбувається фестиваль дервішів, що обертаються — «Шеб-і-Аруз».
До речі, Джелалладін Румі був не лише засновником ордену, а й зачинателем неортодоксального ісламу загалом. Також він був поетом і філософом. А за право вважатися його батьківщиною сперечаються Туреччина, Пакистан та Індія.
