Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Фотоволонтерство

«Я фіксую життя соціально незахищених людей не лише, щоб викликати співчуття до них, а й щоб показати: вони не полишають надії на краще»
16 листопада, 2012 - 00:00
«ПТАХ І ХЛОПЧИК» / ФОТО КАТЕРИНИ ДОВГАЛЬОВОЇ

Приміщення на знімку учасниці XIV Міжнародного фотоконкурсу «День-2012» сімнадцятирічної Катерини Довгальової «Птах і хлопчик» нагадує творчу майстерню якогось художника. Насправді ж це — сільський житловий будинок. На північному заході Харківської області, майже на кордоні з Російською Федерацією, в невеликому селі Чорноглазівка Золочівського району, за словами Катерини, таких оригінальних будинків є декілька. Малюнки на стінах в оселях дівчина називає справжніми шедеврами народного мистецтва. Жовто-блакитні птахи, калина та вишитий рушник на стіні символізують віру в краще майбутнє українського села.

Загалом, у цьому селі мешкає трохи більше ніж дві сотні людей. Не маючи постійної роботи, частина з них виживає лише за рахунок власних городів та господарства.

«Разом із групою служителів протестантської церкви я їжджу бідними селами нашої області й допомагаю людям, — розповідає Катерина ДОВГАЛЬОВА. — Служителі церкви годують та одягають знедолених, доносять до них духовні цінності, а я намагаюся максимально фіксувати побачене. Хочу, щоб успішні й заможні люди через мої роботи побачили, що існує «інакше» життя. Наприклад, в одному з будинків Чорноглазівки, де зроблено цю світлину, мешкають мати з дочкою. Вони живуть бідно, але навіть у напівзруйнованому помешканні гарно розмалювали стіни — мабуть, для того, щоб хоч у такий спосіб додати затишку. А хлопчик на знімку — мій рідний брат Ілля. Він так захопився малюнками на стінах, що кілька хвилин не міг відвести від них очей. Побачене його вразило...»

Також Катерина разом із віруючими щосуботи ходить на міський вокзал і годує жебраків. Волонтерську роботу намагається творчо задокументувати.

«Для мене важливо не просто фіксувати на фото людей соціально незахищених і цим викликати співчуття до них. Світлини показують, що ці люди не полишають надії на краще», — каже дівчина.

Фотографує Катерина лише два з половиною роки, але, як вона зізнається, уже зрозуміла, що якісний знімок повинен не просто фіксувати дійсність. Успішним людям, на її думку, світлина має композиційно показувати інакшу реальність, а зневіреним — давати надію на краще життя.

«Я вперше брала участь у фотоконкурсі «Дня». Надіслала шість робіт, але тільки одна з них представлена на виставці. Для мене це велика честь, — продовжує Катерина. — Виставка «Дня» вразила високим рівнем організації та своєю масштабністю. Найбільше сподобалися знімки фотокореспондентів «Дня» Миколи Тимченка та Костянтина Гришина. У творчому плані мрію «дорости» до їхнього рівня. Взагалі, дуже вдячна «Дню» за те, що в цьому фотоконкурсі газета окремо нагороджує дитячі роботи. Світлини, представлені в номінації «Світ очима дітей», на мою думку, інколи значно цікавіші, ніж у професіональних фотографів. Конкурс «Дня» спонукає мене та ровесників продовжувати «полювання» на кращий, оригінальніший кадр».

Вадим ЛУБЧАК, «День»
Газета: 
Рубрика: