Топ-темами телетижня залишалися ціни на газ і відставка уряду. Або, на думку ряду представників виконавчої влади, «так звана відставка уряду». Проте, хоч як називай, проблема менш складною не стає. А от приводів для вправ у передвиборній риториці — хоч греблю гати. Чим, власне, й займалися цього тижня в телеефірі деякі політики, «розмазуючи по екрану» політичних опонентів.
Що стосується цін на газ, то хоч би що там казали експерти й політики, простого обивателя (він же масовий глядач) насамперед цікавить, як «газова тема» безпосередньо позначиться на його сімейному бюджеті. Підвищення цін на газ і електроенергію для населення, судячи з інформаційних повідомлень, поки відкладається. Воно й зрозуміло — не за горами парламентські вибори, хто ж захоче таким чином знижувати свій рейтинг... Так що про населення в контексті «газової теми» минулого телетижня говорили набагато менше, ніж про економіку країни загалом. Хоча варто відзначити досить цікаві арифметичні розрахунки, зроблені в одному з випусків програми «Вчасно про головне» (НТН) народним депутатом Олександром Волковим. «Чисто доступною мовою» він розказав, що, за його розрахунками, власного видобутку й газу, отриманого за транзит, цілком вистачило б для того, щоб тепло було «в кожному домі», у бюджетних організаціях, а також для покриття витрат газу на транзит. Залишаються підприємства всіх форм власності. За словами Волкова, «виходить, таким чином, що ми за рахунок бюджету дотуємо промислові підприємства не лише державні, а й приватні», що не є правильно. Тому підприємства, на думку депутата, Фонд держмайна має розділити, й приватні «нехай домовляються з ким завгодно»... Логіка для населення начебто приваблива. Але ж і проблеми промислових підприємств неодмінно відіб’ються на конкретних людях — і передусім на працівниках цих підприємств. А представники металургійної галузі й так уже лякали, що їм, можливо, вигідніше взагалі згорнути роботу підприємств, аніж працювати без прибутку...
І тоді може стати набагато більш актуальною тема, яку обговорювали в одному з останніх випусків програми «Лінія конфлікту» (ICTV): «Чи згодні ви, що всі безробітні — нероби?». І хоча художник Сергій Поярков зі шкіряної куртки вилазив, аби довести, що мало не головний засіб боротьби з безробіттям — уміння правильно себе подати й «продати» (в чому сам, судячи з частих появ у телевізорі, досяг неабиякого успіху), не тільки від самої людини залежить, є в неї хороша робота з гідною оплатою праці чи ні.
Що стосується політичної кризи, то, як зауважив лідер виборчого блоку «Євген Марчук — «Єдність» у позавчорашньому випуску вже згаданої програми «Вчасно про головне», «підійшов такий етап, коли має відбутися прояснення у найвищих керівників держави», і «не може держава протягом майже вже року знаходитися завжди в кризових ситуаціях, які створюють самі керівні структури». На думку Євгена Марчука, хтось мусить поступитися, і хоча поступка загрожує або НСНУ, або блоку Володимира Литвина втратою очок у виборчій кампанії, «треба з цим змиритися заради України».
До газових і політичних проблем додалися й температурні. У зв’язку з морозами (що нагрянули як завжди невчасно для комунальних служб) «градуси нижче нуля» фігурували в новинах не тільки в прогнозах, а й у розширених інформаційних сюжетах. В одному з них розказали, як у Луганську через «рекордні» морози тріснула труба теплотраси, і з метою усунення аварії декілька будинків залишили без тепла... У другому — у скільки одеж вдягаються ринкові торговці, щоб не задубіти від холоду... У третьому — про те, що в Софії Київській, одній з найбільших православних святинь, через морози можуть постраждати фрески, а теплокомунікації відслужили вже три терміни... Чому ж улітку про це ніхто не згадав? Тому що, як дуже невдало «пожартував» один із чиновників, «чекаємо, коли ситуація з поганої стане критичною»? І так ідуть справи не тільки з теплокомунікаціями...
Зате принаймні в трьох випусках новин різних каналів за середу вирішили розповісти про те, що у Франції розпочався сезон збирання трюфелів, кілограм яких цього року, як було повідомлено, коштує від 500 до 1000 євро. На всіх цих каналах «зіркою» сюжету була одна й та сама свинка (як відомо, саме зі свинями «полюють» на цей делікатес). Ніхто не заперечує, інформація пізнавальна, та й глядачам після досить втомливих сюжетів про газові проблеми та перипетії навколо Нікопольського заводу феросплавів треба дати якось розслабитися. Але невже в Україні так мало подій, що ніяк не можна було обійтися без такого тотального «свинства»?
