У зв’язку з Міжнародним жіночим днем минулого тижня особливо багато говорили про проблеми гендерної рівності — у політиці, суспільстві, сім’ї. Враховуючи, що і політична, і суспільна активність значною мірою реалізовується за допомогою ТБ, «День» звернувся до експертів iз запитанням:
«ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ГЕНДЕРНА РIВНIСТЬ НА ТБ?»
Наталя ЛАВРИНЕНКО, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України, кандидат філософських наук:
— Передусім, позбавлення від трансляції стереотипних уявлень про ролі чоловіка та жінки. Традиційне розуміння передбачає, що в жінці здебiльшого вбачають лише матір, дружину, коханку, а частину її життя, пов’язану з професійною діяльністю, гендерні стереотипи не показують. Враховуючи, що ТБ — один із найвпливовіших каналів інформування, можна зрозуміти, наскільки сильно воно впливає на формування гендерних стереотипів. А під гендерною рівністю розуміємо кілька моментів у роботі ТБ. По-перше, необхідно, щоб той словесний потік, який ллється з екрана, належав і чоловікам, і жінкам. У результаті соціологічного дослідження, в ході якого аналізували телевізійні новини чотирьох каналів, було підраховано, що в середньому жінки згадуються в телевізійних новинах у сім разів рідше, ніж чоловіки. А в політичних новинах — у 30 разів рідше. І навіть коли йдеться про такі соціальні сфери, як педагогіка та культура, жінки все одно згадуються в три рази рідше, ніж чоловіки. Очевидний гендерний дисбаланс, який відображає ситуацію в суспільстві. По- друге, і візуальний ряд на ТБ має велике смислове гендерне навантаження. Чи то реклама, чи то заставка, чоловіка в цій картинці частіше за все вміщують вище, ніж жінку, а жінка, як правило, зображається в ролі покірної, слабкої істоти, на яку чоловік дивиться як покровитель. Третій момент — співвідношення кількості співробітників, які працюють на ТБ. Підраховано, що хоча жінок досить багато на ТБ, але їх набагато менше на керівних посадах — серед редакторів, начальників відділів, тобто тих людей, які відповідають за зміст матеріалу. Окремо можна відзначити, що дуже рідко жінки з’являються на ТБ як експерти з якихось економічних або політичних питань, набагато частіше — як красивий об’єкт. Хоча рівень освіти наших жінок нерідко вищий, ніж у чоловіків.
Дмитро КИСЕЛЬОВ, головний редактор служби інформації ICTV:
— Говорити про гендерну рівність в Україні не доводиться. Внаслідок дуже багатьох причин і, передусім, — традицій української культури. І це — абсолютно неєвропейський підхід. Країна, що проголосила європейський вибір, повинна уявляти, що цей вибір передбачає й модернізацію традиційної української культури. Поки це проблема. Причому цікаво те, що українські політичні сили, які позиціонують себе як праві та заявляють про свою проєвропейську орієнтацію, виглядають щодо цього найконсервативнішими — порівняно, скажімо, з центристськими політичними силами і навіть комуністами. Тобто вони якраз і намагаються в українських традиціях законсервувати гендерну нерівність. Тут точно є якийсь внутрішній конфлікт.
А гендерна рівність на ТБ передбачає, звичайно ж, представлення в рівних частках позицій чоловіків та жінок; взагалі абсолютно інше позиціонування жінки на телебаченні. Нинi вона позиціонується в основному як сексуальний об’єкт. Причому це просто «пре» з екранів. Нічого подібного в Європі, звичайно, немає. Крiм того, на українському ТБ відводиться тільки певний віковий сектор для жіночої активності. Верхній поріг — 25—30 років. Жінок іншого віку показують рідко.
Але можна говорити ще про гендерну рівність стосовно телеглядачів. Скажімо, я не уявляю, що може дивитися жінка віком «за 50» на українському ТБ. Що вона повинна дивитися? Просякнуті сексом серіали, безглузді ігри? Чи вона обов’язково повинна мучитися політичними проблемами? Ось це, мені здається, — помітний вияв гендерної нерівності. Тобто немає нормальних цікавих (і серйозних) програм, які переосмислювали б навколишню дійсність, просто розповідали про світ і ті процеси, які переживає Україна.
