Сьогодні на радіостанції «Континент» у прямому ефірі стартує нова щоденна інформаційна програма «Перший тур з Георгієм Гонгадзе». Цього журналіста читачі, напевно, пам'ятають по роботі в телепрограмах «Вікна» і «Вікна плюс». Після залишення ММЦ-Iнтерньюз (ММЦ-Інтерньюз — попередники СТБ) він спробував закріпитися в комерційному проекті «Мое» (ТРК «Гравіс») і навіть намагався працювати з Вадимом Долгановим у «Семи днях» (УТ-1). Після цього сліди Гонгадзе губилися в різних політичних командах — від Віктора Мусіяки до Наталії Вітренко. Сьогодні Георгій, як він сам зазначає, повертається в «бойову» журналістику.
— Георгію, чому радіопроект, а не телебачення? І в чому його суть?
— Після того, як на УТ-1 у мене вкрали мій авторський проект «Погляд у світ», я вирішив, що на телебачення сам більше не піду. Настане час, коли будуть потрібні мої знання і здібності — мене покличуть. А якщо ні, то ні. Поки що в ціні інші журналісти. Те, чому мене навчили на американські гроші в ММЦ, сьогодні грошам українським не потрібне, сьогодні вітчизняному телебаченню потрібні медіа- солдати. Боюся, я своє вже відвоював, хочу просто працювати журналістом...
Що стосується проекту, то задумали ми його з Сергієм Шолохом, потім ідею підтримав Комітет виборців України (КВУ). У результаті сьогодні о 21.10 вийде перший випуск програми. Цілий місяць кожного вечора протягом двох годин я і мої колеги будемо подавати всю без винятку інформацію про виборчу кампанію. Оскільки програма авторська, то деякі події ми будемо коментувати самі, деякі коментуватимуть гості програми. Слухачі отримають можливість задавати запитання, в ефірі буде трішки музики, трішки гумору...
— Хто фінансує програму?..
— Усі, до кого ми звернулися, допомагають нам безкоштовно. У цьому проекті, крім «Континенту» і КВУ, бере участь інститут «Відкритої політики» Анатолія Матвієнка. Цінність цього проекту в тому, що «ходити» він буде не тільки в ефірі, але і в Інтернеті по дві години щодня і добу 31 жовтня. Ми першими будемо знайомити світ із ситуацією в Україні в день і ніч виборів, спостерiгачi з КВУ будуть на зв'язку. Коротше — це дуже цікаво і, головне, корисно.
Те, що відбувається зараз в інформаційному полі України, називається одним словом — свавілля! Навіть коли ми у 1989 році «валили» СРСР, такої кількості брехні проти нас не було, більш того, ідеологічна машина була нездібною на таке лицемірство, як тепер. Чого варта одна програма «На самом деле» на «Інтерi» або «УТН-панорама»? А «Факты»? Вже нема сили на все це дивитися відсторонено. І найжахливіше те, що все це роблять люди, котрі називають себе журналістами. Так, я також часто писав так звані «заказухи». Але я завжди відстоював своє право писати, не порушуючи неписаний закон «не виходити за рамки». Цим хлопцям ніхто пальці у двері не суне, вони діють, як найманці, і переходять усі межі дозволеного. І найбільш небезпечно, що роблять ці матеріали журналісти нового покоління, я їх називаю молодими «шакалами». Журналісти, що не пізнали, на жаль, смаку свободи початку дев'яностих, але страшенно бажають стати доренками і леонтьевими. Їх і використовують пінчуки і волкови. Тільки ж наймачі рано чи пізно виїдуть «за бугор», а ці «шакали» залишаться тут і продовжать харчуватися інформаційними покидьками, кинутими іншими «олігархами».
Вибач за такий пасаж, наболіло. Отже, хочу зробити програму і спробувати протиставити цій незграбній пропаганді просто інформацію, саме просто інформації сьогодні не вистачає людям. У розв'язанні цієї проблеми бачу свій борг перед слухачами. До речі, з принципових міркувань робити цю програму буду безкоштовно.
— Тебе регулярно видно у програмі «Епіцентр» Піховшека («1+1»). Чи не здається тобі, що вибрана тактика «мочити всіх» тільки сприяє збереженню нинішнього стану в державі?
— Мені, постійному учасникові передачі, важко об'єктивно оцінювати її. Але при всіх можливих претензіях я вважаю, що це свого роду революційний крок в українському політичному ток- шоу. Ще такого не було, щоб у студії різні за поглядами журналісти мали можливість задавати неприємні запитання політичним фігурам. Така програма необхідна, як кажуть, «дабы дурь каждого была видна». Інша справа — самі учасники, як політики, так і журналісти... Саме такий їхній рівень, і його також необхідно піднімати... Що стосується В'ячеслава, то він, як і ми всі, має свої уподобання й антипатії, і я думаю, іноді може скористатися правом автора і вирізати чиє-небудь запитання або відповідь. Для всіх не будеш милим. Наприклад, мені шкода, що він «витяг» Юлію Тимошенко в останній програмі. Але повторюю: невідомо, як би ми повели себе на його місці. У будь-якому випадку програма дуже корисна, з нетерпінням чекаю, коли на неї прийде Кучма. Для нього у мене є парочка питаннячок. Якщо, звичайно, мене туди запросять.
