Україна, яка із листопада 2013 року живе в умовах постійного стресу, який із весни 2014 перетворився на жахливе напруження життя в умовах агресії сусідньої держави, зустріла новий коронавірус не в найкращій морально-психологічної формі. Українці і без пандемії жили в умовах де-факто надзвичайної ситуації, і поява вірусу зробила обставини життя українців просто екстремальними. Українські засоби масової інформації в цієї ситуації — очевидно — мали в першу чергу допомогти своєї аудиторії, «провести» її через черговий етап випробувань. Але у вітчизняному медіаполі практично нічого не змінилося із появою нового додаткового кризового фактору — ЗМІ продовжили працювати як і раніше, без усвідомлення своєї відповідальності ще і за боротьбу із пандемією.
Дуже не вистачало — і не вистачає — спокійних та аналітичних текстових та візуальних розповідей про поточний стан справ із розповсюдженням коронавірусу, про приклади, як борються із пандемією країни, які територіально та ментально є близькими Україні, про існуючі наукові дослідження COVID-19...
Звісно, хтось з медіа продовжує добросовісно інформувати своїх читачів, глядачів та слухачів. Але хтось навіть в час глобальної кризи продовжує зосереджуватися на політичної боротьбі на догоду власників та на шкоду об’єктивності, хтось продовжує вести гібридну війну проти України хто як і раніше пропонує «клікбейтні» матеріали, замість якісних текстів та сюжетів... Люди тим часом недоотримують необхідну інформацію, залишаючись дезорієнтованими, а натомість на них виливається постійний потік хайпу і фейків. Апофеозом «виверження» цього «брудного фейкового вулкану» став матеріал про «секретні біолабораторії Пентагону», який — буквально зі шматків старої російської пропагандистської «мульки» — зліпили на «1+1».
Але ж людям під час кризи знати про те, що відбувається навколо них та в світі загалом, життєво необхідно в прямому сенсі цього слова. І більшість наших співгромадян продовжує шукати інформацію в цієї «медійної купі». Так, за результатами телефонного опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 24—25 квітня 2020 року, 68% українців «часто слідкують за новинами про коронавірус» і ще 19% роблять це інколи. 9% читають подібні матеріали рідко, 5% взагалі не цікавляться такими повідомленнями. Запитання соціологи задавали 1200 мешканцям України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%.
Опитування демонструє — люди хочуть знати більше про ситуацію із розповсюдженням нової хвороби, бути в курсі подій, дізнаватися про відміну карантинних обмежень в Україні та світі, про те, знайдено ліки чи вакцину від вірусу.
Чи знаходять вони якісний зміст в наших медіа в кількості необхідної для того, щоб бути більш стійкими до викликів сьогодення? Дуже сумніваюся
І справа не тільки не стільки в нестачі відповідальності перед країною та суспільством у власників медіа чи банальної непрофесійності журналістів. Проблема у відсутності справжньої державницької позиції самої держави, яка не змогла і не захотіла створити такі умови для розвитку системи засобів масової інформації, яка б забезпечила розвиток ЯКІСНИХ, а не лише ПОПУЛЯРНИХ ЗМІ, зростання ПРОФЕСІЙНОГО рівня, а не лише «ГНУЧКОСТІ» журналістів, збільшення глибини аналітичних розвідок медіа, а не рівня хайповості журналістських розслідувань (які часто-густо є «розслідуваннями»).
Є багато рецептів, як це можна було б зробити. Сусідні Румунія, наприклад, планує виділить 200 мільйонів леїв для комунікаційної кампанії, спрямованої на подолання поширення COVID-19. Кошти будуть розподілені між незалежними ЗМІ — телекомпаніями, пресою та онлайн-виданнями. Не будуть фінансуватися медіа, які не дають неупередженої та правдивої інформації й натомість «разганяють» фейки. Під час обговорення цього проекту уряд особливо підкреслив, що на незалежність журналістів та медіа це фінансування не вплине, і ніяких додаткових зобов’язань — окрім об’єктивного інформування громадян про боротьбу із коронавірусом не буде.
Українська влада, тим часом, здається, взагалі не турбується з приводу рівня та якості поінформованості громадян стосовно пандемії. Ця індиферентність вже призвела до появи на одному з найбільш популярних та провладному (!) каналі фейка про «секретні американські лабораторії». Але і далі буде, якщо деякі власники та менеджмент ЗМІ будуть дотримуватися правила комерційної чи політичної «доцільності» стосовно висвітлення навіть надчутливих безпекових тем, деякі журналісти — думати лише про «виконання вказівок керівництва», а держава — ігнорувати очевидні загрози національної безпеки в частині гібридних спецоперацій в інформаційній сфері. Дезінформоване та дезорієнтоване суспільство не може ані ефективно впоратися зі спалахом небезпечної хвороби, ані перемогти ворога на фронті. Наявність дійсно якісних медіа, які будуть доносити до людей об’єктивну реальність, а не політтехнологічні розробки чи гібридну пропаганду — це питання стійкості, навіть виживання країни, питання державної безпеки.
Доводиться весь час писати на цю тему із надією, що нарешті щось зміниться. Із надією, що після аналізу «пандемічного» медіаполя стала ще більш слабкою.
