«Херсонщина. Точка цікавості» — авторський блог місцевого мандрівника та любителя активного відпочинку Максима РЕТІВОГО. Тут Максим вирішив ділитися зі світом своїми враженнями від подорожей Херсонщиною. У маршрутах, прокладених ним пішки, велосипедом чи байдаркою, автор подає опис кожної мандрівки, її мету, позначення на карті, а також характеризує цікаві місця для зупинок. У блозі вже можна знайти розповідь про подорож на острів Джарилгач, веломаршрут «Херсон — Білозерка — Херсон», та кілька походів на байдарці. Серед останніх — липнева мандрівка дніпровськими плавнями до місця заснування Олешківської Січі, яку автор цих рядків здійснив разом із Максимом (див. «День» №123 від 17.07.2013). А в планах щодо наповнення сайту — систематизація записів, які блогер веде з 1997 року.
Як вважає Максим, такий блог — природне продовження його давнього захоплення активним туризмом. «Назріло бажання створити путівник, з якого б відкривалися принади нашого краю для гостей і самих мешканців Херсонщини. Щоб у них частіше прокидалося бажання подорожувати, відкривати нові місця, вчитися любити свій край». Із «Днем» Максим Ретівой поділився своїми думками щодо розвитку мандрівного туризму, необхідності практичної популяризації здорового способу життя, а також планами щодо наповнення свого блогу.
— Світ — надзвичайно багатогранний, і кожному з нас складно побачити його цілісно. Я бачу тільки те, що потрапляє в поле мого зору. Відтак, чим більше я побачу сам (нехай на невеликій території ), тим повніше у мене сформується світогляд, — розмірковує Максим. — З часом цінності змінюються, історія замулюється, а люди стають пасивнішими. Та буває, після періодів застою, в житті трапляються переломні моменти. Ось і я в такий момент хочу вплинути на людей своїми емоціями від подорожей. Може, читаючи про мої походи та пригоди, кожен «цар Салтан» все-таки покине свій диван і «піде в плавання» у пошуках власних. А пояснити, чому варто подорожувати, використовуючи м’язову силу, а не на авто, мені вже досить складно. Я давно захопився саме похідним туризмом. Сучасна людина настільки відвикла від фізичних навантажень, від самостійності, що, опинившись поза цивілізацією, стає абсолютно безпорадною. Думаю, цей тренд треба змінювати.
— Чим тебе цікавлять саме локальні подорожі?
— Ми часто варимося в бульйоні мирських пристрастей і женемося за чужими мріями. Працюємо три роки без відпустки для того, щоб поїхати хоч кудись: до Туреччини, Єгипту, Франції. Це — безумовно круто і потрібно. Але ж! Навіщо далеко ходити? Все, від чого можна бути щасливим кожного дня, є у нас під боком. Передусім, це розкішна природа і цікава історія. Туризм в Херсоні швидше є, ніж навпаки. Так, зі щільністю історичних об’єктів Херсонщина не дорівняється тому ж Криму. У нас немає гір. Втім, у Херсона теж є своя родзинка — багатий водний світ. Наші плавні простягаються від Нової Каховки і до Кизомису та Старої Збур’ївки. Окрім того, що цей світ неймовірно красивий, він ще й багатий історією: свої легенди, герої, інтриги та загадки минулого, які можна спробувати розгадати самому. Від античності до наших днів на берегах Дніпра вирувало життя. Цивілізації й імперії змінювали одна одну... Багато чого змилося і стерлося, але дещо таки пощастило побачити й нам. Для тематичних походів у будь-якому напрямку можна підготувати матеріал і поєднати історію, краєзнавство та просто естетичну насолоду природою. З таким комплексним підходом до туризму, але без показушної шароварщини Херсонщина буде дуже цікава і затребувана.
— Яка практична користь для читачів від твоїх розповідей?
— Це — практично готові путівники. З їх допомогою зручно орієнтуватися в просторі. Кожен готовий маршрут буде мати якусь логічну основу — цікаву мету, екскурс в історію або просто естетичне задоволення протягом шляху. Він буде забезпечений треком на карті з відстанями денного переходу, місцями ночівель, точками цікавих зупинок та рекомендаціями щодо проходження. Ще одна важлива мета моїх подорожей і блогу — зменшення культурної ізоляції сіл. Є сенс затягувати туристів у глибинку. На жаль, сьогодні в багатьох селян переважає система матеріальних цінностей: купити машину і побудувати будинок. Будинок — це від ліжка до хвіртки. Все інше — ворожа територія, на якій треба проводити диверсії. Але після кількаразових зустрічей з «марсіанами» в шоломах на велосипедах, у селян щось починає прокидатися. Нехай мандрівники, які живуть у дорозі, справді видаються диваками, але вони допомагають людям побачити нові грані цього світу. Крім того, завдяки Інтернету сьогодні навіть у селах можна буде користуватися цими путівниками. А ще краще — самим селянам відкривати ці простори для інших.
— До речі, чи можна буде додавати на твій блог чужі пройдені маршрути?
— Так, звичайно. Ресурс діє всього кілька тижнів, але я вже запрошую до співавторства інших мандрівників-краєзнавців. Буду радий будь-яким матеріалам. Головне — зберегти ідею подорожувати без авто, і, виходячи з цього, формувати маршрути. До слова, хотів би окремо подякувати «Дню» за популяризацію локального туризму через екскурсії віртуальними музеями і звіти про подорожі, в тому числі й Херсонщиною. Дуже важливо, що всеукраїнська газета пропагує ідею вивчення місцевої, маленької історії.
— Чи часто буде поповнюватися блог? Наприклад, взимку будуть якісь цікавинки?
— Намагатимусь оновлювати записи частіше, щоб підтримувати інтерес до блогу. Якщо будуть цікаві ідеї, то, звичайно, буду ними ділитися і взимку. Минулі зими дозволяли активно подорожувати рідним краєм. Вже є готові варіанти для зимових походів вихідного дня по області, зокрема — по Олешківських пісках. Ці матеріали треба тільки адаптувати до стану готових маршрутів. Тож роботи вистачить надовго.
