Катерина САМОЙЛИК, народний депутат України, заступник голови Комітету молодіжної політики, голова Всеукраїнського союзу жінок-трудівниць за майбутнє дітей України:
— Мені здається, що ХХI століття буде одним iз найскладніших періодів для жінок. Тому що сьогодні всі соціальні біди — це передусім біди жінок. Соціально-економічна ситуація така, що і жінки, і сім’я, і діти, на жаль, зазнають серйозних труднощі практично у всьому: і в побутовому плані, і в плані соціальної захищеності. Тому, швидше за все, ХХI століття буде епохою активної роботи жінки за утвердження передусім сім’ї й ролі жінки в суспільстві. Це буде виявлятися в активізації жіночих об’єднань, формувань, рухів. І існування жіночих партій — явне тому підтвердження. Я розумію, що частина їх створена для виборної кампанії, але очевидно й інше: жінки об’єднуються для того, щоб вирішувати виключно жіночі питання соціального захисту сім’ї і дітей. У цьому і полягає, на мій погляд, філософія діяльності жіночих організацій і жінок.
Щодо професійного зросту, я думаю, що питома вага українських жінок, для яких головне — кар’єра, становить лише 10%, а для всіх інших головне — все-таки сім’я. Можливо, коли покращиться соціально-економічне становище жінок, тоді перед ними з’являться більш високі завдання. А поки мова йде про те, як вижити сім’ї, як зробити так, щоб дитина відбулася і як людина, і як громадянин, то це буде, на мій погляд, головним у діяльності жінок.
Єдина сфера, де жінки можуть себе виявити з кращого боку, — інформаційна. Я практично не займаюся цією проблемою, але мені здається, що буде зростати і вплив жінок, і їх активна участь саме в інформаційній сфері.
Я, як і всі жінки, розумію, що держава не може називатися цивілізованою, якщо вона приділяє недостатньо уваги жінці, матері, сім’ї, дитині. З цією метою я і мої однодумці в минулому році створили Всеукраїнський союз жінок-трудівниць за майбутнє дітей України. Завдання нашої організації чіткі: жінка повинна активно впливати на органи державної влади для забезпечення соціальних гарантій сім’ям. Я вважаю, що всім жінкам треба об’єднатися для того, щоб достукатися до кожного, від кого залежить формування державної політики в галузі сім’ї, і сказати: сьогодні без державної підтримки сім’ї і жінок Україна, як така, не відбудеться.
