З наближенням виборів в Україні різко збільшилася кількість судових позовів до ЗМІ та окремих авторів. До такого висновку дійшли спеціалісти Інституту масової інформації (ІМІ), оприлюднивши результати власного моніторингу ситуації довкола свободи слова. Зокрема, у серпні, за інформацією ІМІ, в Україні зафіксовано 16 випадків перешкоджання у виконанні професійних обов’язків журналістів та цензури, а також 10 судових позовів до ЗМІ та журналістів. Це — найбільше за поточний рік. Крім цього, упродовж минулого місяця зафіксовано 5 випадків побиття та залякування медійників. Про те, як убезпечити пресу від політичного тиску та куди журналістам звертатися у випадках погроз чи переслідувань, «День» у форматі бліц-інтерв’ю розмовляв із головою Національної спілки журналістів України Олегом НАЛИВАЙКОМ:
— Убезпечити видання дуже складно. Ми проводили серію семінарів у регіонах, на яких виступав наш юрист із роз’ясненням усіх викликів виборчого процесу. Сказати, що ми реально можемо зупинити вал «джинси» та убезпечити пресу — скривити душею. Навіть одним законодавчим розписом це не зупиниш. Потрібно вирішувати проблему на моральному рівні керівників видань і політиків.
Вибори пройдуть, а «джинсовий» негатив у пам’яті читачів залишиться. Сьогодні люди прекрасно розуміють, за які матеріали заплачено, а за які — ні. Хто зловживає «джинсою», той обов’язково втратить передплатників. Це новітнє правило. Якщо говорити про політичний тиск на районні газети, то відповідь може бути тільки одна: роздержавлення державних і комунальних ЗМІ. Про необхідність роздержавлення медіа говорять уже років 10, але практичного руху в цьому напрямку — нуль. Цей процес потрібно починати з пілотних проектів, наприклад, взявши для початку 100 районних газет. Переконаний, що на ці видання тиску зі сторони місцевої влади вже б не було або він був би мінімізований. Сьогодні керівники з адміністрацій телефонують у газети і буквально змушують ставити той чи інший матеріал. Про такі випадки ми знаємо, але передовсім мають уміти тримати «удар» редактори.
— Працівники ЗМІ все частіше заявляють про переслідування, погрози, політичні утиски під час виборів. Чи існує при спілці механізм юридичного захисту журналістів?
— Ми зробили декілька публічних заяв до учасників виборчого процесу з головним месиджем: думайте про те, що наступить завтрашній день. Нещодавно спілка офіційно повідомила про підтримку телеканалу ТВі. Якщо намагаються відключити канал, зокрема під час виборчих перегонів, цьому потрібно протидіяти. Потрібно відверто говорити і про те, що сьогодні трапляється чимало прикладів, коли забороняють друкувати матеріали, пов’язані з опозицією, журналістам погрожують. Ми ведемо роботу передовсім через прямі контакти. Мої номери телефонів та секретаря є в усіх керівників медійних проектів. Інша справа, що інколи журналісти на місцях бояться торкатися теми порушення професійних прав, щоб узагалі не втратити роботу. Ви правильно звернули увагу на юридичний аспект. Журналісти мають відчувати себе захищеними. Юрист НСЖУ Тетяна Котюжинська зараз проводить семінари для журналістів із практичними юридичними порадами. Законодавство, яке обумовлює роботу медійників, зокрема під час виборів, активно висвітлюємо у виданні «Журналіст України». Також при спілці діє так звана група швидкого реагування. Якщо під час виборів десь буде зроблено судовий позов чи журналістам відверто погрожуватимуть — ми відразу відправляємо на місце юриста або туди їду я особисто. НСЖУ готова не лише консультувати, але й безкоштовно представляти права медійників у суді. Сьогодні спілка розробляє платформу для юридичного захисту журналістів. З цією метою НСЖУ та Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП) підписали меморандум про співпрацю, одне з положень якого передбачає спільні юридичні консультації з питань захисту прав журналістів і доступу до публічної інформації. Якщо у спілці сьогодні працює лише один медіа-юрист, то ІРРП має серйозну юридичну службу. У майбутньому ми плануємо вибудувати свою власну юридичну службу, де в штаті працюватимуть відразу кілька медіа-юристів. Питання про необхідність існування такої служби загострилося під час виборів. Практично щодня журналісти звертаються по юридичну консультацію: телефонують, пишуть листи, заходять у спілку. Навіть при підготовці публікацій до друку нам телефонують і просять поради, як себе убезпечити, цікавляться, чи може стаття стати приводом для судового позову.
— Генеральний директор ТВі Микола Княжицький, журналісти Костянтин Усов, Тетяна Чорновіл та інші балотуються цього року до парламенту. Як ви оцінюєте політичні амбіції колег? Що це дасть українській журналістиці?
— Вважаю, що це необхідний лобістський інструмент для нашої галузі. Чим більше людей представлятиме наші інтереси у парламенті, тим краще. Як би зараз не оцінювали депутатів-журналістів цієї каденції, я в цілому їхні напрацювання сприймаю позитивно. Депутати сприяли активній діяльності міжвідомчої робочої групи при Президентові України, яку очолює Дарка Чепак. Вони активно відстоювали інтереси журналістів у парламентському комітеті з питань свободи слова та інформації. Ми ще в травні прийняли рішення секретаріатом НСЖУ, що підтримаємо журналістів на виборах від будь-якої політичної сили. Вони можуть розраховувати на нашу допомогу, адже нас об’єднує спільний професійний інтерес.
— Спілка підтримує всіх журналістів незалежно від їхніх світоглядних позицій? Головний редактор газети «Комуніст» Олександр Голуб також балотується на виборах...
— Я вважаю, що інтереси нашої галузі в кінцевому результаті підтримуватимуть усі журналісти, які пройдуть у парламент. Редактор, який видає газету «Комуніст», стикається з тими самими проблемами, що й редактори інших видань. Повторюю: депутатів-журналістів мають об’єднувати спільні професійні інтереси. Ми вважаємо, що чим більше журналістів буде об’єднуватися між собою з професійної необхідності, не зважаючи на політичні кольори, тим краще буде для нашої спільної справи.
Журналісти мають професійно виконувати свою роботу та не боятися сам на сам зустрітися з викликами, які загострюються під час виборів. НСЖУ готова виїжджати на місця і розбиратися з кожним конкретним питанням переслідування журналістів. Думаю, що наша робота у цьому напрямку дуже скоро активізується.
