На жаль, усі заклики до мобілізації в інформаційній сфері видимих позитивних результатів не дають. Телеканали та радіостанції поводяться так, немов у країні нічого екстраординарного не відбувається. І навіть ті, хто намагається висловитися на актуальні теми, роблять це так, що краще б мовчали.
Канал ICTV запропонував нову програму «Секретний фронт». Спочатку породив ілюзію, що з’явилася ще одна аналітична програма, здатна глибоко вглиблюватися в те, що відбувається в Україні й довкола України. Зокрема, прозвучали цікаві дані про те, що в районі Савур-Могили українських солдатів обстрілювали зі своєї території російські курсанти-артилеристи, які складали іспит з практики стрільби. Цікаво, скільки балів їм нараховували за кожного вбитого українця? Це до питання про полум’яну російсько-українську дружбу. Ну а далі телевізійників понесло в усіляку чортівню: екстрасенси, маги, чародії, містичні психологи і т.п. До речі, вашого покірного слугу в програму запрошували, я відмовився і тепер дуже цьому радий. Мабуть, не зовсім зрозуміли, куди вони потрапили, відомий антрополог Сегеда і історик Тінченко.
Власне, до них претензій немає, але їх включили в деякий «окультний» контекст. Глядачам запропонували якийсь псевдоісторичний і псевдополітичний кітч, де чародії навіть передбачали курс гривні, а інші віщуни долі України використовували карти Таро. Хай би ще відомого Глобу запросили. Якось недавно знайшов журнал 1990-го року з його передбаченнями, з десяти збулося лише одне — про розпад Радянського Союзу. Ну, 1990-го це можна було передбачити без всякої астрології. Залишкове відчуття від «Секретного фронту» — повна несерйозність, голос ринкового закликальника у ведучого, загалом — явний балаган.
«ІНАКОМИСЛЕННЯ» «ВЕСТЕЙ»
На радіо «Вести» Матвій Ганапольський люто обурювався боязкою спробою СБУ допитати Петра Симоненка, який закликав з Москви повалити українську владу. За Ганапольським, заклики боротися проти держави, громадянином якої Симоненко поки що, на жаль, є, причому з території країни-агресора — це всього лише висловлювання нестандартної точки зору. А дії СБУ — «жорстока боротьба проти інакомислення». Ще раз нагадую, що в Британії вже після 1945 р. деяких таких «інакодумців», які на радіо доктора Геббельса вели нацистську пропаганду проти «Туманного Альбіону», не на допити викликали, а повісили. Але Ганапольський з цього приводу чомусь не рве на собі сорочку й не проклинає придушення вільної преси безжалісним Лондоном. У випадку з Симоненком уже давно йдеться не про його погляди, а про конкретні дії, про тісну співпрацю з агресором проти України. Щоправда, спасибі Порошенку з його АТО, Симоненко і його юристи можуть послатися на те, що в правовому сенсі у нас ніякої війни немає й навіть дипломатичні відносини з тим, кого називають агресором, не розірвані. Так, історичний прокльон сучасної України: бізнесюче мислення в політиці. На цьому «згоріла» й Тимошенко, яка прийшла з бізнесу, і Ющенко, який недалеко пішов від подібної ментальності, закликав російський бізнес найактивнішим чином йти в нашу країну, і не здатний зрозуміти, що за таким специфічним бізнесом в другому ешелоні завжди йдуть «зелені чоловічки»...
ХАРКІВ, КРИМ І «КОЛОРАДСЬКІ» СТРІЧКИ
Канал «1+1» у ТСН показав «невтомну діяльність» педагогічного колективу школи № 136 міста Харкова з виховання патріотизму учнів в тандемі зі школою з російського міста Бєлгорода, куди харківські педагоги їздять ділитися досвідом і фотографуються з тамошніми колегами під портретами Путіна, прикрасивши себе «колорадськими» стрічками. Представниця харківського управління освіти виправдовувала директрису школи й скаржилася на своє повне безсилля, мовляв, нічого з цією «бунтівною» школою зробити не можу. Сама директриса прикинулася дурною, вона, мовляв, політикою не цікавиться. Таке в багатьох школах південного сходу відбувалося роками, але київська влада подібними «дрібницями» не цікавилася й ніяк не реагувала.
Аж до приходу «ввічливих людей», як називає їх Путін. Багато шкіл і вишів стали центрами антиукраїнської пропаганди й агітації, що не заважало офіційному Києву нагороджувати й заохочувати їхніх керівників. Та що там далеко ходити, згадаємо, як міністром освіти призначили Табачника, і сотні ректорів вишів це проковтнули. Зі всієї цієї маси знайшлося лише дві пристойні людини з принципами, які виступили з протестом, — президент Києво-Могилянської академії Сергій Квінт і ректор Українського католицького університету Борис Гудзяк. Для решти «лакомства нещасні», як висловлювався Тарас Шевченко, виявилися важливішими за якісь там українські цінності. Такі у нас вихователі юнацтва... Ну, а харківські «педагоги» й далі робитимуть свою антиукраїнську справу, адже вони вже зрозуміли, з якою слабкою, безсилою владою мають справу, а така влада заслуговує лише на те, щоб об неї витирали ноги. Так було за Ющенка, так відбувається й зараз. У нас знову грають у згубний псевдолібералізм, заохочуючи підривні елементи безкарністю й вседозволеністю. Нелояльність до управлінської держави є підставою для звільнення (якщо не йдеться про кримінальне переслідування) з цілої низки посад. У Західній Німеччині після краху нацизму були ухвалені закони про заборону на професію для нацистів і комуністів у багатьох суспільно важливих сферах. Так демократична Німеччина захищала себе від реваншу нацизму. І не треба боятися криків кремлівської пропаганди, в нинішній РФ з політичними противниками не церемоняться: в Орловській області вчитель Бившев, який написав кілька проукраїнських віршів, став фігурантом кримінальної справи й реально може отримати чотири роки ув’язнення. А вчитель сімферопольської школи, який брав участь у пам’ятних днях великого Кобзаря, вже звільнений з роботи. Вшановування Тараса Шевченка з викладанням у російській школі в сучасному Криму несумісне.
ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ НА «КОМУНАЛКУ» У ШУСТЕРА
Ми живемо на реальному світі й не треба прагнути приголомшувати всю планету своїм лібералізмом і всепрощенством. На війні як на війні. У Шустера засуджували підвищення тарифів на комунальну сферу. У ролі відповідача запросили пана Коболєва, шефа «Нафтогазу». Головне питання до нього було таке — чому підняли ціну на газ українського видобутку? Коболєв розповів, що з 20 мільярдів кубометрів українського газу 7 мільярдів належать приватним компаніям, тобто, слід розуміти, олігархам, які вважають за краще продавати його за кордон. Цікаво, хто саме, за прізвищами, здав їм національне надбання? Коболєв під градом запитань викручувався, хитрував, уникав чітких і однозначних відповідей. Олігархи разом з вищою бюрократією збувають наш газ на зарубіжних ринках, а українцям нав’язують російський газ за неадекватними цінами. Коболєв лякав тим, що в разі спроб навести лад у цій сфері іноземні компанії образяться і підуть з України. Дитячий лепет якийсь.
Експерт Корольчук заявив, що реально в Україні комунальні тарифи підняли в шість разів. Такої шокової терапії не було ні в Польщі, ніде не було. І це на тлі чотириразового падіння гривні. Така самогубна економічна політика поверне до влади попередній режим, що означатиме загибель держави, тепер уже остаточну й безповоротну. Словом, тут усе зрозуміло. Україна — у важкому становищі, грошей немає. Їх можна взяти або у олігархів і корупціонерів, або дограбувати український народ. Олігархічна влада боротися з олігархами за визначенням не може. Залишається душити народ, що ця влада й робить. Прикажчики олігархів жодних реформ на користь більшості українців не проводитимуть.
Нардеп від «Батьківщині» Крулько розповів, що 2015 року «Нафтогаз» збирається на 30 мільйонів гривень купити автомобілі. Могли б не робити цього. Економіст Кушнірук повідав, що Польща, маючи 38 мільйонів населення, використовує 17 мрлд кубометрів газу, а Україна з 45 мільйонами витрачає 40 мільярдів кубометрів. Що це означає? Лише те, що значна частина газу у нас розкрадається й неефективно використовується. У студії Шустера 90% аудиторії заявили, що вони не зможуть платити за новими тарифами, але 60% усе-таки спробують це зробити. Шустер показав виступ чиновниці Хоцяновської, яка обіцяла неплатникам конфіскацію майна, житла й інші «кари єгипетські». Якщо влада піде таким шляхом, то отримає збройний Майдан, який змете її ще радикальніше, ніж режим Януковича. З народом, який дав Небесну сотню та героїв АТО, так «жартувати» не можна.
На думку Юлії Тимошенко, курс гривні опустили штучно й злочинно, на чому фантастично збагатилося вузьке коло осіб. У падінні гривні зацікавлені експортери, які з тіні керують нашою країною й отримують за рахунок зубожіння громадян надприбутки. Сьогодні, передусім через ці махінації й інтриги, в Україні найнижча в Європі середня зарплата. У студії показали слайд:
Україна — $148 на місяць.
Латвія — $823.
Польша — вище, ніж в Україні в 6,6 разу.
У Німеччині — в 27,7 разу.
Пройшлася Тимошенко й по пенсіях, які стали в 2,7 разу менше. Тому платоспроможність пенсіонерів -нульова.
Потім Юлія показала порівняльну таблицю витрат на їжу у складі родинного бюджету:
У Люксембурзі вони становлять 8,8% родинних витрат.
У Греції — 20%
В Україні — 50,2%
Те саме стосується комунальних послуг:
Канада — 6%.
США — 10%.
Німеччина — 12%.
Польща — 16%.
Україна — 48%.
От і виходить, що 48% + 50% — усе в стандартній українській сім’ї йде на їжу й комуналку. І більше ні на що не залишається: ні на одяг, ні на ліки, ні на відпочинок, ні на освіту та культуру. Ні на що більше.
На всі комунальні послуги підвищення:
На опалювання — в 3 рази.
На електрику — в 2 рази.
Газ — у 3 рази.
Та ще й на воду холодну й гарячу.
Апеляція до чинника війни й путінської загрози — владу не врятує, цей чинник мав би значення за умови перемог на фронті. А там такого немає й близько... Звитяжна влада може багато чого собі дозволити, влада пораженців і капітулянтів не має кредиту довіри, щоб народ терпів жорсткі дії з її боку.
