Минулого тижня в українському медіа-середовищі розгорнулася чергова дискусія. Її причина — підписаний 10 грудня між «Інтером» та Міжнародним фондом «Відродження» меморандум про створення на телеканалі громадської ради, члени якої, як очікується, здійснюватимуть об’єктивний і незалежний моніторинг контенту каналу. Утім, навіть попри те, що до новоствореної ради увійшли як люди, що вважаються суспільними авторитетами, так і відомі експерти, зокрема Іван Дзюба (академік НАН України), Вікторія Сюмар (виконавчий директор Інституту масової інформації), Валерій Чалий (заступник генерального директора Центру ім. Разумкова), Ендрю Вілсон (старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин), чимало фахівців прогнозують, що така рада в українських реаліях не стане дієвим інструментом впливу на політику каналу.
Одним із перших своє скептичне ставлення до такої ініціативи висловив колишній генеральний директор ТВі, народний депутат Микола Княжицький. У своєму блозі на «Український правді» він написав: «У мене запитання до Вікторії Сюмар та інших членів ради. А хто власник «Інтеру»? Ви гарантуєте суспільству, що Хорошковський?.. Щось не бачив я Хорошковського в ліцензії «Інтеру», а «Інтер» — у його декларації. Утім, точно відомо, що на 30 відсотків власник — російський державний канал ОРТ. ...«Інтер» після вашого входження у раду тепер почне чесно розслідувати спільну діяльність Хорошковського та Януковича щодо організації ув’язнення Тимошенко (а раніше Діденка і Макаренка), щодо створення монополії «Зеонбуду» і викупу «Укртелекому»?..»
Вікторія Сюмар, продовжуючи дискусію, зазначила, що створена громадська рада — це «можливість більш ефективно впливати на інформаційну політику одного з найрейтинговіших телеканалів країни. Впливати для того, щоб забезпечити об’єктивні новини, щоб публічно (!) вказувати телеканалові на порушення журналістських стандартів...» Варто зазначити, що думки журналістів та медіа-експертів щодо дієвості громадських рад при великих медіа-ресурсах — неоднозначні. Частина медійників відверто назвала ініціативу «Інтеру» «грою його власників у лібералізм журналістики».
Загалом тема створення при медіа-ресурсах громадських або редакційних рад, які б могли бути «регулятором» у конфліктних ситуаціях між керівництвом та творчим колективом або впливати на інформаційну політику власника, не нова. Востаннє «День» звертався до цього питання після заяви редакторів УНІАН про внутрішню цензуру (№209-210 від 16 листопада ц.р.). Як тоді, так і тепер експерти сходяться на думці, що без волі власника ЗМІ громадська рада не зможе повноцінно виконувати покладені на неї завдання.
«Справа зводиться лише до одного питання — політичної волі власників каналів, — вважає медіа-експерт Отар ДОВЖЕНКО. — Якщо така воля буде — громадська рада може бути дієвим інструментом. Але для цього потрібно, щоб власники каналів відмовилися використовувати свої ЗМІ для просування інтересів бізнес- та політичних партнерів. Утім, парадокс полягає в тому, що за таких умов доцільність існування самої ради зникає. Тому різного роду ради при ТБ, як правило, створюються для імітації демократичних процесів у ЗМІ. Щодо «Інтеру», гадаю, це спроба Хорошковського продемонструвати свій дрейф у ліберальний бік. Для мене очевидно, що ці наміри не дуже щирі. Якби вони були щирими, то він би це зробив 2006 року, коли купив канал. Мені взагалі не відомі випадки, коли громадські ради при українських каналах були дієвим інструментом впливу на політику ТБ».
Позицію Отара Довженка поділяє публіцист, автор «Дня» Сергій ГРАБОВСЬКИЙ. «Громадські наглядові ради можуть дієво впливати на канали лише в тих країнах, де діють демократичні традиції, де власники медіа-ресурсів грають за цивілізованими правилами, — переконаний медіа-експерт. — У нас такого поки що не може бути. Для цього потрібно змінити політичний і економічний лад та побудувати громадянське суспільство. Головне з перерахованого — зміна економічного ладу. У нас нині кланово-олігархічна економіка — найбільш невдалий різновид ринкової економіки, про що свідчить чимало знакових досліджень. За такої економіки, звичайно ж, не має грунту для існування справді вільних медіа. Зайвим підтвердженням цьому служать масові відключення з мереж каналу ТВі. На жаль, сьогодні ми не можемо говорити про жоден вплив українського глядача на якість контенту на телебаченні. Щоб такий вплив став реальним, потрібно кардинально змінити наявні правила гри. Громадська рада при центральному телеканалі в українських реаліях може бути дієвим інструментом тільки за однієї умови: якщо цього захоче реальний власник каналу. Скажу більше — сьогодні немає навіть можливості цивілізованого існування таких рад при центральних каналах. Переконаний, що членів новоствореної громадської ради (не хотілося б ображати поважних людей, які туди увійшли) просто використали «в темну».
Цікаво, що члени громадської ради при «Інтері» по-різному бачать своє завдання. «Ми будемо рекомендувати певні нові формати, робити публічні звіти про те, як відбувається висвітлення суспільно важливих тем. Моніторинг відбуватиметься за чіткими критеріями — чи немає замовчуваних тем, замовчуваних політиків, чи відділені факти від коментарів», — зазначила Вікторія Сюмар у коментарі «Телекритиці». Валерій Чалий у розмові з «Днем» (бліц-інтерв’ю з експертом читайте далі) також відзначив такі аспекти роботи ради, як моніторинг та просування важливих для суспільства тем і форматів. Водночас він виокремив, так би мовити, власний інтерес. «Я, наприклад, вважаю, що одним із напрямів може бути більш активне інформаційне представлення позитивних європейських практик. Тобто це одна з моїх ініціатив, яка буде незабаром запропонована через інструмент громадської ради», — прокоментував Валерій Чалий. Натомість Іван Дзюба у коментарі «Дню» сказав, що, як він зрозумів із розмови із Євгеном Бистрицьким — виконавчим директором фонду «Відродження», «окремо працюватиме наглядова рада, яка подаватиме зведену інформацію про ситуацію на українських каналах, а відокремлена експертна група у свою чергу робитиме певні висновки»... «Я так зрозумів це питання, тому погодився. Але якщо йдеться про те, щоб безпосередньо займатися ситуацією на «Інтері», то це не моя справа, я не є спеціалістом у цій сфері, тому мені доведеться відмовитися від такого членства», — зазначив Іван Михайлович.
Як розуміти різну поінформованість членів громадської ради? Вона випадкова чи зумисна? Не кажучи вже про те, чи можлива за таких умов якісна взаємодія учасників ініціативи, принаймні, між собою?
— Думаю, що спроби створити громадські ради при каналах пов’язані з тим, що сьогодні продовжується активний «відтік» глядачів. Певно, через це останнім часом якість новин на тому ж «Інтері» помітно покращилась. Очевидно, є певні недоопрацювання, і думка експертів щодо цього для каналу буде надзвичайно корисною. Важко сказати, чому «Інтер» саме зараз почав піклуватися про створення такої ради. Можливо, це пов’язано з необхідністю знову збільшувати аудиторію, можливо, це чергова спроба «відбілити» канал напередодні майбутніх виборів, — сказав у коментарі «Дню» експерт Інституту медіа-права, медіа-юрист Ігор РОЗКЛАДАЙ.
Хоча, на його думку, вже сама спроба створити такий інструмент впливу на будь-який великий канал — це добре. «Поки що медіа-експерти говорять про такі перспективи на цьому каналі, звісно ж, з певною долею скептицизму. Це, передусім, пов’язано з тим, що «Інтер» наразі приховує своїх реальних власників, — продовжує медіа-юрист. — Але якщо громадськості вдасться реально вплинути на покращення контенту «Інтеру» — прекрасно; не вдасться — матимемо безапеляційний доказ того, що мовники не готові бути відкритими перед суспільством. Будь-який результат у цих починаннях буде позитивним».
Власне, на лояльність і відкритість керівництва «Інтеру» сподіваються й самі ініціатори громадської ради з боку експертів. За словами Валерія Чалого, громадська рада при каналі — це співініціатива його керівництва. Питання тільки в тому, хто встановить остаточні правила гри?
«ЯКЩО ГРОМАДСЬКА РАДА НЕ ВИЯВИТЬ СВОЄЇ ЕФЕКТИВНОСТІ, БУДЬ-ЯКА СТОРОНА МОЖЕ ВИЙТИ ЗІ СКЛАДУ»
— Створена громадська рада при телеканалі «Інтер» — це взаємна ініціатива незалежних українських та іноземних експертів спільно з керівництвом каналу, — розповів у бліц-інтерв’ю «Дню» заступник генерального директора Центру ім. Разумкова Валерій ЧАЛИЙ. — Йдеться про такі цілі: проведення незалежного моніторингу щодо дотримання міжнародних стандартів журналістики, зокрема збалансованості в інформаційних блоках мовлення каналу «Інтер»; створення та реалізацію телевізійних програм для забезпечення потреб українського суспільства в інформації на важливі суспільно-політичні теми. Я, наприклад, вважаю, що одним із напрямів може бути більш активне інформаційне представлення позитивних європейських практик. Тобто це одна з моїх ініціатив, яка буде незабаром запропонована через інструмент громадської ради. Крім того, мова йде про відповідні не тільки напрями, а й стандарти. Для цього є механізм моніторингу, який буде проводитися періодично, а результати оприлюднюватимуться на прес-конференціях. Тобто це будуть оцінки громадської ради й аналіз, який буде грунтуватися на професійній експертній роботі, в тому числі в рамках спільних проектів, які розпочинав Фонд «Відродження» ще раніше, зокрема, під час виборчої кампанії. Якщо громадська рада не виявить своєї ефективності, тобто не буде відповідного реагування, то у спільному меморандумі зазначено, що будь-яка сторона може вийти зі складу ради, попередивши іншу сторону за 30 днів. Поки що така взаємодія планується на один рік. Далі все буде залежати від того, наскільки пропозиції експертів будуть враховуватися, наскільки ця робота приведе до тих спільних цілей, які декларуються. Я в першу чергу орієнтуюся на роботу в сприянні європейській інтеграції України. Як Голову громадської експертної ради при українській частині Комітету ВРУ Україна — ЄС мене більшою мірою цікавить цей елемент. Більше того — обмін думками з іноземними членами громадської ради при телеканалі «Інтер». Така взаємодія може дати й елементи європейських практик громадського впливу на розвиток подій. Тобто в принципі це не рада при якомусь органі влади, як у нас дуже часто практикується. Я вважаю, що більшою мірою це буде експертна робота. І, звичайно, публічна. Навіть дискусія щодо цього вже триває у публічному просторі. Вважаю, що краще впливати на ситуацію, ніж стояти осторонь. Сподіваюся на ефективність цього механізму.
— Тобто ви даватимете оцінку, яка не буде обов’язковою для виконання?
— Це не є рада, яка буде включена у структуру самого телеканалу «Інтер». Звичайно, це, скоріше, поради. І є просто сподівання... Цей проект розпочали обидві сторони. Телеканал «Інтер» таким чином демонструє бажання рухатися в цьому напрямі. Так, справді, тут немає і не може бути, згідно з українським законодавством, якихось прямих вказівок телеканалу до дій. Але саме інструмент громадського впливу, який у демократичних країнах грає інколи більш важливу функцію, ніж якісь бюрократичні вказівки, може бути дієвим у цьому разі.
