За однією з багатьох версій походження цього свята, це день, коли кожен дім наповнюється порожніми коробками. Адже на Різдво усі розпаковують подарунки.
Дізнавшись про це цікаве свято, я згадала одну коробочку зі свого дитинства. Мені було років п’ять, коли мама, прикрашаючи дім перед святами, принесла цю коробочку і повісила у мене над ліжком. Це була невеличка композиція з шишки, гілочок і самої коробочки у яскравій обгортці, перев’язаній золотистою мотузочкою. На моє запитання, що ж у ній лежить, мама відповіла, що нічого, адже це, мовляв, проста прикраса. Але я чомусь не повірила і не відводила очей від цієї краси, аж поки мама не вийшла з кімнати. Моя цікавість не давала мені спокою, тож я взяла загадкову коробочку і зважила в руці — вона здалася важкою і повною чогось чарівного. Я із завмиранням серця відігнула яскравий папірець і... з’ясувала, що це навіть не коробочка, а звичайний дерев’яний брусочок... Складно передати моє розчарування.
З того часу я взяла собі за правило — кожна гарна коробочка мусить мати такий самий зміст. Тож, даруючи подарунки і загортаючи їх у гарні обгортки, я пам’ятаю, що обгортка — це лише півсправи. Головне — всередині.
