Нещодавно на адресу редакції «Дня» ми отримали теплий лист від жительки Оболонського району Марії Волкової. Він здивував нас людяним ставленням та прагненням дівчини, що професійно займається фотографією, зробити приємне людям навколо себе. У своєму листі Марія Волкова розповіла про ідею організувати під відкритим небом фотовиставку портретів простих людей, без яких неможливо уявити життя Оболонського району. Це і двірники, що кожен ранок прибирають територію, і продавець цукерок, яку вже протягом багатьох років можна зустріти біля станції метро, і тренер футбольної команди, і пенсіонерка, яка частенько сидить на подвір’ї одного із багатоповерхових будинків зі своїм котом і заводить розмову з кожним, хто на це погоджується. Добрі вчинки на користь своєї країни та людей, які тут живуть, далеко не завжди вимагають титанічних зусиль або ж впливових посад. Часто буває достатньо звичайної уважності та людяності.
Особливо важливим у проекті Марії є те, що вона не орієнтується на зірок чи інших відомих осіб, а намагається озирнутися навколо та знайти цікавих людей зовсім поруч. Адже країна по-справжньому запрацює лише тоді, коли оживе кожна клітина її великого соціального організму. Така фотовиставка, на думку Марії Волкової, з одного боку, допоможе мешканцям краще зрозуміти життя району, з іншого — стане культурною подією для людей похилого віку та покаже, що є люди, яким цікаві особистості, що оточують їх щодня, і для яких немає «пересічних» людей.
А виникла ідея проекту, як це не банально, з повсякденного життя.
— Одного разу я прийшла здавати в ремонт взуття, — розповідає Марія ВОЛКОВА. — Майстер виявився на диво привітною та приязною людиною і дозволив мені сфотографувати його на робочому місці. І цього ж дня я випадково почула розмову кількох літніх жінок, які жалілися на власну непотрібність і те, що вже багато років вони не відвідували жодних культурних заходів, тому що їм цього не дозволяє ні матеріальне становище, ні фізичний стан. Чому б за допомогою такої фотовиставки під відкритим небом, яка буде зовсім поруч і дозволить літнім людям не надто далеко ходити, не влаштувати для них свято?
Коли «День» зателефонував Марії, щоб детальніше розпитати про проект, який отримав умовну назву «Потрібні люди», виявилося, що вона вже розпочала реалізацію своєї ідеї. І хоча не всі позитивно реагують на пропозицію взяти участь у фотосесії (наприклад, водію та працівнику сміттєвозу здалося, що після цього на них подадуть в суд), Марія впевнена, що на Оболоні знайдеться достатньо людей, які будуть не проти поділитися з іншими частиною свого життя.
— Останнім часом, на жаль, часто доводиться стикатися із замкненістю людей. Багато хто вбачає у намаганні їх сфотографувати політичний підтекст, а дехто просто запитує: «А що мені за це буде?», — говорить Марія. — Але є також люди з іншим типом мислення. Наприклад, майстер із ремонту взуття, який запросто позував для портрету у своїй майстерні. Коли я надіслала портрет майстра своєму вчителю і другу (займатися фотографією професійно я почала не відразу, довгий час це було просто улюблене хобі), що живе в Голландії, він розповів, що у них теж був подібний проект.
Відкрити свою фотовиставку під відкритим небом Марія Волкова планує до Дня міста наприкінці травня. А поки що вона готова до співпраці з усіма, хто знає неординарних людей із цікавою історією, важливих у житті Оболонського району, адже, як вважає фотограф, їхні обличчя потрібно знати.
