Олександр Чуприна, в.о. президента ЧТРК, бачить дві причини такого упередженого ставлення до телекомпанії: по-перше, в її незалежній позиції (вона, як відомо, заявила про намір надавати ефір рівною мірою всім кандидатам у президенти), а по-друге, у тому, що її рейтинг на момент відключення був 30—35 % — вищий, ніж у решти телекомпаній, які працюють в Криму. І ця конкуренція в ефірі явно комусь заважала. Тому ЧТРК досі відключена, глядачі позбавлені любимої телекомпанії, сама вона зазнає збитків. Характерно, що ні НТКУ, ні Студія «1+1», ні «Інтер» також не мають ліцензій на передавачі, причому в масштабі всієї України, однак їх ніхто не має наміру відключати.
Не розглядалося на цій комісії питання і про ліцензування передавачів телекомпанії СТБ, хоч саме її заявка має номер один. Причому, на відміну від інших ТРК, ці передавачі є її власністю (а не входять до складу концерну РРТ) і за їх ліцензування СТБ повністю заплатила. Дивні речі відбуваються і з Гала-Радіо: протягом трьох років намагається воно отримати ліцензії на 12 частот у 12 областях, давно прорахованих її коштом і оплачених. Однак ліцензії на експлуатацію цих частот видані іншим радіокомпаніям.
Зі всіма цими претензіями Нацрада звернулася до начальника управління Держкомзв'язку, члена ліцензійної комісії з частот Сергія Глотова, спеціально запрошеного на засідання Нацради. Однак присутні так і не змогли почути від нього виразної відповіді, чому ліцензування частот для згаданих ТРК явно гальмується.
До речі, за повідомленням Нацради, Кабмін розробляє указ, згідно з яким усі ТРК мають отримати від концерну РРТ дозволи на будівництво й експлуатацію передавачів, що використовуються, у тім числі тих, які вже побудовані й експлуатуються самим РРТ 10— 20 років(!). Воістину, дозвільно- розподільна система у виконанні нашого Кабміну набуває абсурдистсько-маніакальних рис.
