У замітці «Зв'язківці звинувачують керівництво Держтелерадіо» від 26 січня ц. р. «День» повідомив про відкритий лист працівників зв'язку Харківського обласного радіотелевізійного передавального центру (ОРТПЦ). У ньому йшлося про «невмілу фінансову політику Держтелерадіо України», через яку ОРТПЦ «опинився в катастрофічній ситуації», і висловлювалося недовір'я керівництву Держтелерадіо — Олександрові Савенку та його заступникові Володимиру Кметику. Вірний принципам надавати можливість висловитися і протилежній стороні, «День» запросив до розмови голову Держтелерадіо Олександра Савенка та Володимира Кметика. Вони розповіли про своє бачення проблеми, яке докорінно відмінне від поширеного в ЗМІ «відкритого листа» зв'язківців. У тому числі й про останні події навколо концерну Радіозв'язку, Радіотрансляції і Телебачення (РРТ, до якого, власне, належить і Харківський ОРТПЦ).
— За повідомленням УНІАН із посиланням на директора Харківського ОРТПЦ Григорія Рожка, з вини Держтелерадіо із 63 млн. тарифних доходів 1999 року на рахунки концерну РРТ надійшло тільки 2,25 млн., що призвело до зростання заборгованості із зарплати й по рахунках за електроенергію. Через борги ОРТПЦ можуть просто відключити від мережі. Прокоментуйте, будь ласка, цю заяву.
Олександр САВЕНКО : Скажу прямо: цей «відкритий лист» — просто «замовлення» керівництва концерну РРТ, під яким тепер захиталися стільці. Це його спроба уникнути відповідальності.
Хоча ситуація дійсно дуже складна — проблеми нагромаджувалися роками. Сніжна грудка недофінансування, яка утворилася 1995 року, 2000-го загрожує перетворитися на лавину. Через постійне скорочення бюджетного фінансування РРТ там сформувався борг за спожиту енергію, який майже дорівнює нинішньому річному бюджету галузі. Телерадіопередавачі фізично й морально застаріли. Телевежі в ряді міст — в аварійному стані. Найсвіжіший приклад: на перший квартал цього року в ліміті держфінансування на електрику нам надано аж... 27 тис. гривень за необхідного мінімуму — 1-1,5 млн. 27 тисяч — це на півгодини передач. Як накажете жити, працювати, створювати передачі та їх транслювати?
Тому обвинувачення в тому, що катастрофічна ситуація склалася ніби через «некомпетентні та невмілі» дії мої і мого заступника В. Кметика щонайменше некоректне: я очолюю Держтелерадіо трохи більше як півроку.
Володимир КМЕТИК : Незрозуміло, звідки взялися зазначені в листі цифри. По-перше, Держтелерадіо не фінансує прямо концерн РРТ. У нас ні з ким немає і не може бути комерційних договорів. Держтелерадіо лише розподіляє бюджетні кошти між Національною телекомпанією України (НТКУ), Національною радіокомпанією (НРКУ) та обласними телерадіокомпаніями. А вже вони зобов'язані платити концернові РРТ за поширення своїх теле- і радіопрограм на підставі договорів. Причому, підкреслю, Держтелерадіо виплачує держТРК кошти лише за виконання держзамовлення щодо мовлення. Ми цільовими платіжками «на поширення телерадіопрограм» переводимо гроші в ТРК, і вже ТРК переводять їх у концерн РРТ. Держзамовлення в різних держТРК становить половину, третину, а то й менше від усього їхнього ефірного часу. Решта ефіру в держТРК має покриватися з позабюджетних коштів, так само, як платять комерційні телекомпанії. Так от, минулого, 1999 року Держтелерадіо зуміло профінансувати 98,6% визначених бюджетних лімітів! Для порівняння: 1996 року було оплачено 69,2% держзамовлення, 1997 — 44,6%, 1998 — 62%. Саме минулого року бюджетне фінансування щодо лімітів на мовлення стало практично повним.
— Автори «відкритого листа» твердять, що «15 млн. гривень переказано на рахунок комерційних структур для проведення взаємозаліків...».
О.С. : — Складно коментувати це.. Така точка зору відображає рівень економічної підготовки авторів. Якщо «взаємозалік», то ніякі гроші нікуди не переводяться! У цьому його суть! Та й до того ж, ми не займалися проведенням взаємозаліків минулого року. Про які 15 млн. гривень пишуть автори листа, не маю уявлення.
В.К. : Назву інші цифри. Із визначених Мінфіном лімітів на поширення програм у сумі 41,121 млн. гривень було здійснено різними формами фінансування 40,549 млн. гривень, що й становить 98,6%. Ми повністю здійснили розрахунки за спожиту концерном РРТ енергію і погасили частину його боргів щодо податків. А за рахунок коштів, одержаних концерном від комерційних компаній, керівництво концерну могло спокійно виплачувати борги із зарплати. Якщо все робити своєчасно, чесно і грамотно. Ми готові подати звіт комісії будь- якого рівня.
— Чому ж тоді співробітники концерну РРТ так різко виступають проти вас?
О.С. : Дуже просто: ми розкрили в роботі концерну чимало фактів некомпетентного керівництва, сумнівних, м'яко кажучi, економічних схем та конкретних фінансових порушень. Ми хочемо зробити цю систему прозорою.
Центр — у «плюсі», регіони — в «мінусі»
О.С. : Почнімо з того, що національні ТРК укладають договори на трансляцію сигналу безпосередньо з головною фірмою — концерном РРТ. А конкретним поширенням сигналу займаються його обласні підрозділи — ОРТПЦ. Гроші «капають» на рахунок РРТ, а всі витрати лягають на його підрозділи. І ці витрати концерн аж ніяк не завжди відшкодовує своїм підрозділам. Виходить, що концерн завжди в «плюсі», а його місцеві підрозділи — завжди в «мінусі». Цим багато в чому пояснюється справді плачевний стан облРТПЦ, телевеж і передавальних ліній.
На наш погляд, принципово неправильна економічно схема формування заробітної плати в підрозділах концерну. Саме така схема призвела до виникнення заборгованості із зарплат.
Коли у квітні минулого року ми почали упорядковувати ситуацію в системі Держтелерадіо, керівництво концерну РРТ, зокрема, його голова Валерій Юрченко, всіляко відмовляло нас від проведення ревізій у областях. У жовтні ми все-таки їх провели. І не зважаючи на те, що багато які важливі документи керівництво концерну нам відмовилося надати, виявлені порушення в роботі концерну виявилися досить значними.
В.К. : Наприклад, 1997 року концерн спожив електроенергії на 13,7 млн. гривень. 1998 року — вже на 18,8 млн. А минулого року він використав електроенергiї майже на... 29 млн. гривень. Запитується, чого у два рази більше, ніж 1997 року, якщо ні обсяги нашого мовлення, ні вартість електроенергії практично не збільшилися? На думку комісії, в концерні не налагоджено систему достовірного обліку споживаної енергії.
Просимо: дайте нам документи, скільки ви витратили енергії на поширення програм державних телекомпаній, а скільки — комерційних? Таких відомостей просто немає. Адже це дуже важлива характеристика роботи РРТ. Чому? За минулі роки там нагромадився величезний борг за неоплачену енергію. Проте, згідно з листом Міненергетики № 05/32-1423 від 22.10. 1999 р., на борги держпідприємств за електрику пеня не нараховується. А оскільки концерн РРТ не може показати, де в нього енергія використовувалася для трансляції держТРК, а де — комерційних ТРК, то пеня була нарахована на всю електрику! А це — 5,3 млн. гривень (на 1.10. 1999 р.). Як можна назвати таке господарювання, окрім як безладністю? Як можна при цьому твердити, що в бідах РРТ винне Держтелерадіо?
Далі — більше. Виявилося, що багатьом комерційним ТРК правління РРТ надавало знижки за трансляцію (до 50%). За які такі заслуги? Що, на це витрачається менше енергії, ніж під час трансляції держпрограм? Адже обсяг комерційного мовлення становить 70%. Чи не в цих знижках одна із причин фінансової кризи в РРТ? Я вже не кажу про завищені тарифи на трансляцію, встановлені концерном та інші «дрібниці».
Після того, як комісія подала звіт про діяльність концерну РРТ, а він був невтішним, В. Юрченко зробив спробу перейти «під дах» іншого Держкомітету — з інформаційної політики. Коли ж спроба не вдалася, він... захворів і ліг у лікарню. Ось після всього цього й виник «відкритий лист» співробітників Харківського ОРТПЦ про скрутне становище РРТ і, головне, «про недовіру керівництву Держтелерадіо». А зараз у надрах концерну назріває ідея оголосити страйк — «через скрутне становище».
Від редакції. Журналістів, які пишуть про телебачення, давно цікавили дивні справи, «що мають місце» в концерні РРТ. Знали вони про тяжке становище концерну, але здогадувалися і про дивні знижки на оплату передачі сигналів для комерційних каналів, а також про інші моменти, що не увійшли в цю публікацію. Ми сподіваємося, що з передбачуваним призначенням Івана Драча головою об'єднаного Держкомітету з інфорполітики, ТБ і РМ у всій цій галузі буде наведено порядок, а таємниці РРТ стануть більш відкритим для журналістів та громадськості.
Останніми днями відбулося ще кілька подій навколо концерну РРТ. Ситуація з ним декілька разів розглядалася на засіданнях з участю віце-прем'єра М.Жулинського. Скоріше за все, Валерія Юрченка буде зміщено. Називається і його можливий наступник — Віктор Петрович Оркуша, який ще недавно був заступником голови Держінформполітики. Втім, «День» готовий вислухати й точку зору концерну РРТ, і Валерія Юрченка.
